• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
00:53 

Це були такі моменти, коли дуже різно, дуже чітко і дуже яскраво розумієш, для чого живеш.
Сосновий ліс шумів десь над нашими головами, перегукувались птахи, щасливо і збурено стукотіли наші серця.
Вогнище палало, кидаючи відблиски на наші обличчя. І нікуди не треба було спішити, і не було в головах і думки про набридливу роботу, до якої треба повертатися уже в понеділок. Київ, війна гроші, робота і її метушня - це все було дуже несправжнім. Цьому тут не було місця.
Натомість, було місце сміхові. Попелу і сажі. Долоням, перемазанним соком ожини. Подряпанним ногам. Запаху шашлику. Музиці. Склянці віскі. Нашому маленькому кінотеатру під відритим небом. Пробіжкам босоніж до води. Друзям.
У такі моменти дуже чітко відчуваєш єднання. У такі моменти радості стільки, що забуваєш про образи.
Ти живеш.
І коли промені сонця будять тебе, пробиваючись у намет, ти прокидаєшся з посмішкою, не зважаючи на недосипання.

Я ніколи не погоджуся з тим, що гроші дають свободу. Вони, навпаки, роблять тебе залежним.
Свобода в твоєму серці. Чуєш, воно стукотить у твоїх грудях?
Тук-тук.

@темы: відчувати життя на дотик, діла душевні, опівнічне, то всьо журавлікі!

00:43 

дегуманізація неодмінна на війні. Ми теж дегуманізуємо ворога. Але якось без чорнухи. І в межах можливого. Ми не вигадуємо розіп'ятих дітей. Ми не вигадуємо літаків, набитих трупами. Вони думають, що ми інопланетні монстри. Триголові жидобандерівці. Кінокефали, канібали, епіфаги та госдепи. Ми ж думаємо, що вони просто дебіли.
(c.) Володимир Єрмоленко

@темы: з Україною в серці, читаю

18:35 

А мені так подобається лірика Арсена Мірзояна... Просто капці, як подобається. Я не знаю, чи пише він ці тексти сам, але вони і справді дуже і дуже влучні. Як холодне лезо ножа до горла, як дуло револьвера до скроні, як биття збожеволілого серця. Ці слова невмолимі, як кулі. Ці слова безпомилково втрапляють до серця.
І я не знаю, чому це так.

...Ніч упаде на місто яскравими фарбами вечірніх суконь,
Дим цигарок, гранчаки, битий посуд, поранений світ наших кухонь...


Прослушать или скачать Арсен Мірзоян Ніч бесплатно на Простоплеер

...Я відчуваю струм твоїх
долонь - дефібрилятор
!
Поверне до життя і вб’є...
Я режисера розірву, якщо це зніме оператор.
Ніхто не мусить знати те, що ти в мене є...


Прослушать или скачать Арсен Мірзоян Не на людях бесплатно на Простоплеер

...Бувай малий, назавжди мій,
Доросла справжність мокрих вій...


Прослушать или скачать Арсен Мірзоян Бувай, малий бесплатно на Простоплеер

...Я пам'ятаю твої заплющені очі,
обличчя - долонями.
хочеш, я увійду тобі в сни?..


Прослушать или скачать Арсен Мірзоян Капронові банти бесплатно на Простоплеер

@темы: музика

16:11 

Я не втрималась :-D:-D:-D:-D

12:41 

На роботі трабли і непонятки, Таня ниє, що нас закриють, бо нема бабла і в країні криза.
А я сиджу і думаю.
Я сильно розстроюся, якщо НБН таки закриють?
Ех, бабло-бабло, воно чомусь завжди перемагає зло

@темы: робоче

12:34 

13:31 

У Києві таке важке небо і такі свинцеві хмари, що навіть кава не допомагає прокинутись.
Дощ лив ледь не всю ніч, і я як ніколи відчула, як круто спати при відчинених вікнах, коли на вулиці - злива. я добре знаходити уві сні руку чоловіка й чути крізь сон його глибоке рівномірне дихання.
Від постійного недосипання трохи паморочиться в голові. Уже полудень - ну скільки ж можна, давай, Віко, прокидайся, роботи ж тьма!
У мене дуже сумне і затягнуте літо. Таке літо, яке в принципі не сприймається як час для відпочинку - тільки робота і сон, сон і робота. На 6 серпня у мене квитки до Брюсселя, але в посольство іду лише 25 липня, тому поняття не маю, чи встигнуть видати мені візу. І, якщо чесно, мені чомусь не дуже хочеться до Бельгії. Я би з більшим задоволенням сиділа би оце в горах і дивилась, як густе марево дощів і туманів бережно вкриває їхні вершини.
А ще мені не дуже пишеться. Не вистачає сил-часу-натхнення-бажання.
Мені катастрофічно не вистачає живої музики.
Сонливість як лейтмотив останнього тижня.
Розгубленість як лейтмотив мого липня.
І втома.
Нічого навколо не бачиш - отже, ти зрячий (с.)


Прослушать или скачать Коли ти смієшся бесплатно на Простоплеер

@темы: ...висновків: життя минає..., витинанки власних думок, музика

15:34 

І тут мене знову асєніло)
Гаррі ж міг спокійно собі так знищити Волді в самому початку, а потім уже - нєспєша, без зайвої метушні шукати собі горокракси))))))

@темы: фанфи, обогі, я тоже це пишу, читаю

14:58 

А ше питання. Там Роулінг написала ніби-то замєтку про 34-річного Гаррі Поттера. Хто читав? Хто може кинути мені текст?)
бо я свій пароль-логін від Поттермору безнадійно загубила.
І що, правда, що там Гаррі збирається розлучатися з Джинні? Як так? Як вона могла таке написати, йопта? Шо за жизнь? ГарріДжин це ж єдиний справжній трупейрінг для мене!
Піду поплачу.

@темы: фанфи, обогі, я тоже це пишу, читаю

14:21 

Сиджу на роботі в тихенько так, шоб ніхто не здогадався дивлюся запис вчорашньої гри Бразилія - Німеччина, бо вчора бездарно протупила і не подивилась.
От як я могла пропустити цей матч???
А взагалі, цього року в мене з Чемпіонатом світу якось ну зовсім не складається. Уже фінал близько, а я щось вічно не маю часу-сил-бажання-натхнення для футболу. І компанії теж не маю, на жаль. Біда.

@темы: футбол

22:31 

"Август" - фильм о тех, кто несчастлив. Несчастлив долгие годы. Несчастье - как жизнь, а не как состояние.
"Август". Фильм, в котором нет ни одного счастливого персонажа. Ни одного.

@темы: біль

11:42 

...І тут заходить хтось із наших і починає говорити про політику. Мовляв, усі ми різні, в нас різні погляди, але всі ми любимо цю країну, ну і так далі. І все закінчується. Себто, починається. Починається політика. З усіх нас лізуть наші гасла, стереотипи, страхи та образи. Такі речі важко зупинити, вони виходять із тебе, наче біси, говорять тобою, керують твоїми рухами, проступають в твоїх очах. Не певен, що такими розмовами можна когось у чомусь переконати, не певен, що вони можуть заспокоїти чи врівноважити. Скоріше, це таке постійне занурення всередину себе, видобування власних аргументів, демонстрація власної правди, покладання на емоції, нерви та розпач. Розпач від неможливості переконати всіх у своїй правді, розпач від власної безпорадності, розпач від неможливості порозумітись. Завжди так і буває – поєднує музика, поєднує поезія, а ось політика не поєднує. Навіть якщо ти переконаний, що правда на твоєму боці.

(с.) Сергій Жадан

@темы: ...висновків: життя минає..., з Україною в серці, читаю

14:24 

Через тиждень Шипіт, а з наших щось і не чухається навіть ніхто))
минулого року, повертаючись з Шипоту, ми з Женею мусили співати шість пісень на Львівському вокзалі під гітару і бубєн, шоб нас впустили в маршрутку до Києва, бо в нас не вистачало грошей. Ех. хороші були часи.
А цього року на Шипіт я не їду. Взагалі, буде дуже дивне літо.
А ще я відгуляла в суботу Конвокацію і розпрощалась з Академією уже остаточно. Я про це ще напишу, а зараз тільки заллю кілька найяскравіших фоток з гулянки на кораблі, і піду дописувати новину про Донецьку прокуратура. Робота у вихідний день така печальна((




@темы: ...висновків: життя минає..., vivat akademia!, витинанки власних думок, музика, подорожую, то всьо журавлікі!

12:31 

Рубрика: психанула.
Півроку промучившись над екзестенційним питанням - іти на ОЕ у Києві чи не іти на ОЕ в Києві, я прийшла до висновку, шо таки не іти. ну бо - дорого же! ну бо - я ж зовсім недавно ходила на Вакарчука за 150! Ну бо - ну, будуть же ще концерти, ну йомайо.
І тут вчора, коли ми сиділи з Олькою у Портері і пили собі пивко, я психанула і рішуче так сказала: "ну а чого я мушу собі в чомусь відмовляти?!"
концерт завтра, і ми з Олькою на нього ідемо. взяли квитки за 300 рубасів у третю фан і сидимо довольні, як слони.
От так.

@темы: музика

12:43 

Редакційна пошта така редакційна пошта.
Нам пишуть такі колоритні особистості. Оце сьогодні написав нам Александр Бывшев (Россия, Орловская область, поселок Кромы).
Текст подаю зі збереженням пунктуації і орфографії. Я шось досі перебуваю у легкому шоці. Кровожерливі люди живуть у селищі Кроми, я вам скажу!

лист, вірші, Кримінальний кодекс РФ

@темы: пісьма чітатєлєй

11:14 

Ранкове. О п'ятій ранку вже яскраво сяє сонце.
Повернення до Києва, голова обертом і зовсім неробочий настрій.
Поумирай со мной. Поговори со мной.



Прослушать или скачать Мария Чайковская Поговори со мной бесплатно на Простоплеер

@темы: ...висновків: життя минає..., музика

18:31 

Я точно знаю, хтось з вас стопудово знає шось про Машу Чайковську.
Я про неї не знаю нічого. Ну от ващє. Але випадково наткнулась десь в Інтернетіках на її "Поговори со мной".
І після цього - поштовхом - на афішу, 27 вона, виявляється, в Києві. І я, теоретично, можу взяти собі акредитацію і піти послухати.
Ану накидайте мені, поціновувачі, якихось адово ахуєнних її пісень, бо я шось навіть не знаю, варто її слухати чи нє.
Нуууу? будь ласка, рідні!

@темы: музика

21:17 

Тігрокот і його високе почуття прекрасного.


Це я, власне, вишиваю собі сукню.
А якщо зовсім чесно, то я теоретично на роботі пишу новини.

@темы: ...висновків: життя минає...

18:27 

Я уже більше двох років на дайрі, а досі не знаю, як вставляти сюди музику))))))))

11:33 

Щастя — це коли в тебе не стріляють

Євген Шибалов


Ми швидко звикли жити серед війни. Так швидко, що аж страшно.

Наші діти більше не прокидаються ночами, якщо чути стрілянину. Навіть не здригаються. Звикли.

Зате прокидаємося ми. І відразу роззираємося — чи свої всі вдома. Всі. Можна спати далі.

І провалюємося у тяжке каламут-не забуття без сновидінь. Наш сон — не для картинок. Наш сон — відпочинок перед новим важким днем. Можливо, останнім днем нашого життя.
читать дальше

@темы: біль, з Україною в серці, читаю

Рок-н-рол як стиль життя

главная