• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
18:58 

Подивилась новий кліп ОЕ. Ну і ацтой :))))))))
Чому вони вибрали саме цю пісню на екранізацію?) Та сама "Незалежність" була би набагато більш гармонійною :)
пи.си. хоча ідея поєднання двох кліпів і обмін серцями таки уміліла. все інше - фтопку.

@темы: музика

12:43 

Якщо коротко, то.
У Києві осінь осіння. Сьогодні нарешті сонце, але небо вже холодне і крижане, в нього вже не хочеться стрибати, не хочеться пити його. Увесь минулий тиждень йшов дощ, і щоранку в мене був настрій "Вбийте мене, будь ласка, інакше я вб'ю зараз когось, при чому з особливою жорстокістю". Я завджи дуже некомфортно почуваюся в таку погоду. Хочеться закутатися в ковдру і спати, не вилазити за межі свого великого ліжка, але... Але є робота, на яку просто необхідно вигрібатися щоранку. Я не люблю осені, ви знаєте. Осінь для мене - це сон. Довгий, затяжний, важкий такий сон, який сковує усі прагнення і бажання. Осінь просто треба пережити. Потім буде легше. Потім не буде вже вічно мокрих ніг, не буде марудних дощів і бруду, потім можна вже буде жити передчуттям запаху хвої і мандаринів, передчуттям алкогольних забігів і веселого хмільного балагану. Зимою... Зимою завжди хоч на крихточку, та легше. Бо є надія, що дуже мало лишилось до весни.
Сьогодні я їду до Луцька на три дні. Там буде трошки роботи і трошки відпочинку, там буде холодне пиво і тепла розмова у "Корчмі" з найкращою подругою, буде адреналін при перегляді матчу збірних України та Сан-Марино. Там будуть батьки й друзі. І там не буде Києва. Я люблю це місто, я дуже люблю це місто, але деколи від нього треба відпочивати.
Наступних вихідних їдемо з Женею на "Республіку" у Кам'янець-Подільський слухати Тартака, Ляпіса і Бабкіна. Повинно бути дуже круто.
Купую собі новий ноут. Бо старий уже не просто аксакал, він уже мамонт, і працювати за ним вже майже неможливо. Сподіваюся, нова машина буде мене радувати і працювати так довго, як і попередня.
Почалася третя сесія Верховної Ради сьомого скликання, а це значить, що на роботі тепер стабільність і добробут. Робота завджи є, і її завджи дохріна і ще трішки. Льоша ходить хмурий і злий, боюся навіть його зачіпати якимось боком.
Нічого не пишу, вишиваю Жені сорочку, виходить дуже заїбісь :)
На Україну-Англію я таки йду. Іду, переплативши перекупникам більше, ніж втричі. Посилаю всім, хто допустив таку ситуацію, лучі нєнавісті.
А вочра я врятувала ще одне життя. Сподіваюся, моя перша негативна ще не раз рятуватиме людей. Бо це єдине, зрештою, що я можу зробити в цьому світі для того, щоб ненароджені ще дітки таки мали шанс побачити цей світ своїми маленькими очима. Єдине, що я можу зробити в цьому світі, щоб зробити його хоч трішки світлішим.
А назагал - якось темно на душі. Чи то просто виснаження, чи то просто осінь. Сиділи вчора з Женею, пили червоне вино, і так добре, було, так правильно, і засинати зовсім-зовсім не хотілося. А на ранок знову всі проблеми навалилися горою, і не скинеш їх ніяк.
Це просто втома. Це пройде.
Головне - дожити до завтра. Дотягнути до станції... (с.)

@темы: футбол, подорожую, діла душевні, ...висновків: життя минає...

18:52 

Квитки на матч Україна - Англія роблять мені боляче.

@темы: футбол, біль

14:40 

Два слова про те, чому ця країна не буде жити добре. Або, навпаки, буде.
10 вересня у Києві буде Подія. З великої літери подія, тому що те, що творить збірна України з футболу останнім часом змусило всіх футбольних фанів стояти на вухах. Описую коротко, щоб ви зозуміли ситуацію.
Зараз іде кваліфікація до групового раунду Чемпіонату світу, що пройде у Бразилії у 2014 році. У групі шість команд. Збірна України потрапила разом з Англією, Чорногорією, Польщею, Молдовою і Сан Марино. Команда, що зайняла 1ше місце виходить одразу в груповий етап, друге - у етап плей-офф (тобто, муситиме ще зіграти з однією командою за право брати участь у турнірі), всі інші - пролітають як фанера над Парижем. Зараз Україна знаходиться на третьому місці з 11 очками, на другому з 10 зараз Англія, а перше місце посідає Чорногорія. Нам залишилось зіграти ще 4 матчі - домашній і виїзний з Сан Марино, і два домашні - з Англією і Польщею. Шанси у нас дуже і дуже хороші, от до чого я веду. Треба всього лиш виграти у трьох з чотирьох матчів (зважаючи, що Сан Марино ми стопудово маємо проходити, то...)
Але це все лірика і передмова. А от тепер починається історія.
Матч Україна - Англія пройде 10 вересня у Києві на стадіоні НСК "Олімпійський". Ну і ясєн-красєн, я була впевнена на стопіццот тисяч відсотків, що я просто зобов'язана туди потрапити. Ну і оце вже тиждень тому я почала цікавитись квитками. А тут все вияволося доволі туго.
Дуже чітко всю цю ситуацію описав gravitzapa у своєму блозі. А написав він таке:
"До матча со сборной Израиля, состоявшегося 14-го августа, в кассах "Олимпийского" была анонсирована продажа билетов на матч против сборной Англии. Дескать, приходите, господа-болельщики, патриоты и интересующиеся - и покупайте, покупайте. Но с 15-го числа - не раньше. Хотя, нет, вру. Раньше тоже можно было взять билеты, но с небольшим довеском в виде билета на товарищескую игру с этим самым Израилем. Не по бразильской - по советской системе. Или, слегка перефразируя крылатое выражение кота Матроскина: чтобы купить что-нибудь нужное, надо купить также и что-нибудь не очень нужное.
И ладно. Ничего страшного пока не произошло. Но придя 15-го августа к кассам "Олимпийского", страждущие увидали объявление о том, что продажа билетов на искомый матч начнется 16-го. Можно понять: какие-то технические проблемы, заминки с чем-нибудь там. Ничего. Но назавтра, 16-го же числа, на кассах повисло (и до сих пор висит) объявление, которые вы наблюдаете на фото. То есть, 15-го билетов не продавали, а 16-го остались только виповские..." (на фото зображено оголошення біля кас Олімпійського - "На матч Украина - Англия остались билеты за 700 и 800 гривен")

Как?! гдэээээ? пачэму??
нє, ну рібята, ну шо за хєрня, нєгодовала я і поливала ядом ФФУ, ПФЛ, НСК Олімпійський, чи хто там за це відповідає. Але потім ярасть схлинула, а бажання потрапити на матч лишилося.
І оце сьогодні я вбила в гуглі в пошуку фразу "украина англия билеты продам". Рібяяята. Це просто якийсь кошмар))
На тому самомому нрайпростішому "Сландо" білетів не просто багато, їх тьма. У будь-який сектор. У будь-який ярус. Центральні, бокові, за воротами, у фан-сектори, у віп-зони... Підходь, вибирай, скільки завгодно! Дорожче, правда, гривень на сто-двісті дорожче (залежно від сектора), але їх правда купа. Тобто, купити 10 місць поруч з рук - це не проблема, були би гроші!)
І щось навіть не знаю, чи потребує цей мій пост якихось моїх коментарів. По-моєму, факти говорять самі за себе.

@темы: з Україною в серці, футбол

14:02 

"Люба Друг,
Мушу визнати, що останнім часом поводив себе як дуже і дуже поганий товариш. Будь ласка, не сердься на мене і не май довго кривди: мені потрібен час,аби звикнути до нового способу життя, в якому час витрачається не на те, на що плановано чи хотілося би.
Я сподіваюся, ти в порядку. Я - так.
З любов'ю,
А."


Я не знаю, чому мені стало так неприємно. Я не сердилась на нього і не ображалася, я правда не особливо запарювалась тим, що ми не зустрілися оце недавно. Я звикла до такого, зрештою. Але цей лист... Він мені чомусь схожий на офіційні запити з уточнювальними запитаннями, які НБН відправляє різним там депутатам. Так, ніби зовсім чужі люди.
І хочеться вірити, що це я все собі вигадала, і що йому і справді не байдуже і що...
Мені дуже хочеться розплакатися зараз.
Бо він - це єдине "назавжди", в яке мені все ще дуже хочеться вірити.

@темы: біль, діла душевні

14:54 

На АСК. ФМ попросили написати 50 фактів про себе. Ну, тримайтеся, чи шо.

1. Моя бабуся давала хабаря священикові, щобі він мене похрестив. Йшов початок 1991 року, Радянський Союз тріщав по швах, у магазинах не було нічого - так-так, асболютно нічого! - а мені влаштовували хрестини. І ще й батьки обрали чудо-ім'я - Вікторія, якого немає у православному календарі. Але бабуся все владнала - вже не знаю, що було там в тому хабарі, але місячну мене благополучно похрестили :)
2. Я вірянка, хоча й не зовсім праведна й точно вже не фанатична. Проте щороку я тримаю великий піст - не їм нічого м'ясного й молочного, а також яєць, солодощів, не курю й не вживаю алкоголю. І так сорок днів до самого Великодня.
3. Я не близька з батьками, хоча дуже їх люблю. Але краще любити їх на відстані.
4. У 7-му й 8-му класі я підробляла шкільний табель, щоб мама не дізналася моїх реальних оцінок :)
5. Я ніколи не була за кордоном. Навіть у Росії.
6. Я дуже люблю автостоп. Страшенно люблю автостоп. Автостопом я об'їздила всю Україну - як з друзями, так і сама. У середині вересня збираюся автостопом у Одесу.
7. Я не люблю Львова, проте страшенно часто туди повертаюся.
8. Я хочу мати чотирьох дітей. Ага, вам не почулося, саме чотирьох, при чому трьох пацанів і наймолодшу донечку. І для трьох з них я вже знаю імена.
9. Найкращим містом на Землі абсолютно щиро вважаю Київ.
10. Моя улюблена група - Pink Floyd, проте в різні роки улюблені групи змінювалися. "Океан Ельзи", до прикладу, я слухаю з 1998 року, з "Там, де нас нема" й буду слухати до останнього.
11. Я завжди мріяла навчитися танцювати бальні танці, але жодного разу не танцювала.
12. Я люблю алкоголь. Найбільше - віскі, ще - текілу, джин і бехеровку. Я пристрасний шанувальник хорошого пива. Але не люблю вино, лікери й різноманітні коктейлі - це для мене засолодко.
13. Мій Женя дуже багато в чому схожий на Скорпіуса Мелфоя з "Весни, сигарет...". Я написала цей текст за кілька місяців до нашого знайомства, а якщо вважати, що Лілі цілком і повністю списана з мене, то... Мені подобається думати, що я собі Женю написала. І що це доля.
14. Я вишиваю хрестиком. І всерйоз думаю над тим, щоб піти на курси крою та шиття.
15. За життя у мене було три коханці, але з жодним я не відчувала себе так захмарно, як з Женею.
16. У мене жахливий характер, я вважаю. Я буваю часто різка, я дуже саркастична й зі мною буває важко спілкуватися. Але я попри все вважаю себе ідеальною дівчиною, бо дуже часто поводжуся у стосунках мудро й терпимо, лол :))))))
17. У мене є мрія про Індію. І це моя єдина мрія на даний момент.
18. Я ніби непогано пишу, хоча останнім часом пишу все рідше. Лєнь-матушка.
19. Я люблю читати і читаю доволі багато. Улюблених книжок безліч, але є одна, яка змінила взагалі все в мені - це "1984" Оруелла.
20. Я футбольна фанатка. За матчами спостерігаю з шести років, і думаю, що рано чи пізно таки перейду в спортивну журналістику.
21. Я дуже емоційна. І коли дивлюся той самий футбол, то розмовляю з тєлєком :)
22. Я вірю в долю.
23. Я пацифістка і жорстко засуджую будь-які вияви насилля.
24. Мені огидна українська влада, тому що вона б'є журналістів і протестувальників. Я не хочу, щоб до влади прийшло Всеукраїнське об'єднання "Свобода", тому що вони також битимуть журналістів і протестувальників.
25. Моя стихія - повітря.
26. Я жити не можу без гір. І не хочу, зрештою.
27. Я легко сприймаю критику, проте дуже і дуже болісно переживаю насмішки.
28. Я ненавиджу ранки. Ранки бувають прекрасними тільки тоді, коли не спав цілу ніч.
29. Літературний персонаж, з яким я себе асоціюю - Мавка з "Лісової пісні"
30. Я люблю і вмію готувати. Хочу собі велику кухню і класний набір ножів :)
31. Оля каже, що ідеальний фільм для мене - це коли всю дорогу нічого не зрозуміло й погано закінчується :)
32. Раніше я погано переносила самотність, але чим доросліша стаю, тим легше з цим справляюся. Тепер спокійна самотність мені навіть подобається.
33. На дверях балкону у мене намальований красивий Джим Моррісон. І у мене є цілі дві футболки Дорз!!))
34. Я страшенно не люблю шопінг. Один вигляд магазинів викликає у мене паніку й відчай.
35. У мене три дірки в зубах, а я відкладаю похід до стоматолога в такий довгий ящик, що й ну. Дура.(
36. Я ніколи не фарбувала волосся і не хотіла мати татуювання. А от носа пробити мені хотілося, дааааа :)
37. Я страшенна сладкоїжка. Можу їсти солодке тоннами. Особливо, якщо це чорний шоколад або морозиво.
38. Я сім років свого життя займалась у театральній студії. З того часу в мене є пристрасна любов до театру.
39. Я бісексуалка, перецілувалась з багатьма своїми подружками, і секс з дівчиною в мене теж одного разу був. Проте схиляюсь до того, що мужики все ж таки кращі :)))
40. Я дико висміюю фемінізм. У всякому випадку, ту спотворену форму фемінізму, яка існує сьогодні.
41. Я, буває, читаю дайрі і жж абсолютно незнайомих мені людей.
42. Я страшенно не люблю, коли хтось пхає носа в моє особисте життя. В такі моменти хочеться взять і уїбать.
43. Даааа, я таки багато матюкаюся.
44. Я досі чекаю, що хтось таки допише для мене ДракоЛуну.
45. Для мене дуже, дуже, ну дуже багато значить музика. Власне, вона значить для мене свободу й незалежність, а це в житті головне.
46. Я дуже вибаглива в їжі. Страшенно просто.
47. Один-єдиний раз у житті я закохалась на 40 хвилин. Ми з ним їхали разом в маршрутці з Троєщини на Петрівку. Він був старший мене, мав довге волосся, бандану й татуювання на руках. Він був у потертих джинсах і білій футболці, він був незовсім тверезий і тримав у руці пляшку пива. У нього були карі очі. От ви знаєте, отак бачиш людину - і серце раптом починає битися, як дурне. Ми перезиралися всю дорогу, і я не могла стримати посмішки. А коли вийшли на Петрівці, він подав мені руку, коли я виходила з маршрутки і сказав: "Девушка, а вы любите мотоциклы? Любите экстрим, приключения, море, пещеры? Завтра мы с друзьями едем в Крым. Поехали с нами. Меня, кстати, Виталик зовут." І знаєте шо? Я усміхнулась і сказала, що в мене є хлопець. ))) Отак через Женю я провтикала ПРІКЛЮЧЄНІЄ :)))
48. Я не люблю підвищувати голос, і дуже некомфортно себе почуваю, коли хтось підвищує голос в моїй присутності.
49. Я не люблю істеричних жінок, і з чоловіками мені працювати набагато легше.
50. Я люблю писати і отримувати листи, як паперові, так і електронні.

Ну, вот какбе. коментарі відкриті - так що якщо є уточнення чи запитання - міласті просім.

@темы: ...висновків: життя минає..., витинанки власних думок

00:41 

Ви помітили: о дев’ятій вечора вже темно. Осінь стукає у двері.
За вікнами - ніч, а на колінах мурчить Тігра. Теж якось дуже по-осінньому.

@темы: опівнічне, витинанки власних думок

10:37 

Сиджу на роботі, пишу розділ у "Первые шаги". Там у мене Асторію серед ночі ельф-домовик будить, і всіх вас ждьот Вот Ета Паварот! Я сама з себе в шоці.)
Доброго ранку!

@темы: фанфи, обогі, я тоже це пишу

00:46 

Ми назвали його Тігра.
Він дуже розумний і дуже грайливий, він не надто гарний, але такий рудий-рудий і якийсь такий... харизматичний. Він чомусь дуже мало їсть, і я уже розробляю мєга план по його відкормці. Він мурчить, як маленький трактор, спить сумирно поруч, не кричить і не вередує. Тігра! Мій ти вогник!
А ще у мене тепер є зашибісь-полички. Але єдиний мій вихідний день якось надто вже швидко від мене втік, а я нічого й зробити не встигла.
Привіт, новий робочий тиждень!
щось ти надто швидко до мене прийшов.

@темы: ...висновків: життя минає...

14:01 

Я, власне, хочу жити.
Щоб вітер у волоссі й музика у вухах, щоб сонце сліпило очі й дихалося легко. Хочеться обгорнути шию несвоїм шарфом, вдихати запах його одеколону й щасливо всміхатися. Хочеться гріти свої холодні долоні в його гарячих, іти разом назустріч сонцю. Хочеться пилу доріг, і гір, і теплого моря. Хочеться свободи. Щоб було багато часу й грошей, щоб не було прив'язки до вічних "мушу" і "треба". Просто дорога, просто музика, просто світ. Щоб хотілося писати, щоб слова складалися в голові легко й пальці літали клавіатурою, виливаючи на монітор мою душу. Хочу багато степу, лісу, неба. Щоб ночі були теплими й терпкими, щоб зорі були близькими й можна було лежати горілиць й ловити відблиск комет у рідних очах. Хочеться потріскування багаття поруч, нічних метеликів - обережно, дивні, не обпаліть своїх крил! - і терпкості поцілунку під відкритим небом. Хочеться роси на травах, ходити босоніж, збивати зимну воду ногами, занурюватись у прохолоду, віддавати себе усю цьому серпню, цьому літу, двадцять другому моєму рокові. Сонце, вода, вода, вода, небо, трава по коліна, босі ноги, згоріла шкіра, вечірня роса, пісні жаб, дружній сміх, алкоголь, вода, холодні краплі по плечах, мокре волосся.. І збиває дихання, і завмирає серце, і хочеться жити, по-справжньому жити, не розмінюючись на дрібниці.
Просто знати, що ти - поруч, що завжди обіймеш і заб'ється швидше збожеволіле від щастя серце. Просто сміятися з одних жартів, просто вимкнути мозок і не думати. Ми ж створені один для одного, то що ж цьому світові від нас іще треба? Просто ловити дихання й знімати губами втому з очей, просто лащитися ласкавою кішкою, засинати в тебе під боком і відчувати твою руку в своїй руці. Прокидатися від твого поцілунку й кохатися - віддавати себе - тобі, горіти в твоїх долонях, шепотіти, не тямлячи себе: "Твоя, твоя, твоя..."
Запірнути у прохолодну воду, відчути, як вона забирає тебе усю. Відчувати свою молодість - от же вона, тільки тут і зараз, Віко, не проґав! Тобі двадцять два, ти красива й повна сил, у тебе є найдорожчі в світі люди й найрідніша твоя країна. У тебе все попереду.
Я така багата, насправді. Бо є зорі, які можна збирати руками, і їх так багато, що вистачить на весь світ. Є птахи, що будять зранку співами. Є купа їжаків, для яких лишаємо на ніч молоко в блюдечку. Є сидіння до ранку коло вогнища. Є гітара і є друзі, які співають так невпопад і так дружно, що серце стискує від захвату.
Серпень, лагідний мій серпень! Не втікай, я прошу тебе, не спіши! Огорни мене ще раз своїм теплом, заплети теплими дощами моє волосся, накинь на плечі легке марево літніх вечорів. Залиш мені запах достиглих яблук і польових квітів, залиш свій смак на моїх губах.
Я не хочу відбускати тебе зараз.

@темы: відчувати життя на дотик, пишу

18:02 

Да, я знаю, що я вже всіх тут заїбала набридла зі своїми списками книг.
Але чомусь таки склала ще один - список моїх улюблених.
читать дальше

@темы: читаю

11:43 

У Віки жутчайше похмілля і Віка вже майже дві години на роботі.
Дуже важко, рібята. Очєнь сложная сітуация.
Старушка Джун уже нє та.

@темы: ...висновків: життя минає...

11:59 

Я сьогодні не спала до шостої ранку.
Знаєте, чим я займалась? Я читала. Я читала "Дівчину з тату дракона".
Це чудова книжка, скажу я вам. Я не бачила фільму - жодної з екранізацій, але я уже впевнена, що фільм мені не сподобається. Впевнена, що в фільмі зосередили свою увагу на детективному сюжеті, викинувши 75 відсотків психологічного матеріалу. А саме він мене в цьому тексті й зачепив.
Мене, знаєте, уже дуже давно жоден текст не затягував отак. Щоб у книжку пірнати з головою. Щоб не звертати увагу на те, що за вікном уже світає. Я навіть "Пісню льоду й полум’я" так не читала. А тут...
Клас. Я тащуся від свого теперішнього напівзапамороченого стану від сну в 4 години)))

@темы: читаю

00:36 

Я подумала і вирішила, що список книг не має права бути таким коротким :) ну я же який-не-який, але філолог :))))
Тому доповнюю, і плювати на гроші.
1. Джоан Роулінг, "Гаррі Поттер", книги 3 - 6 (сьому я маю, а інші добре було би віддати Петренко, бо то ж її добро. Хо-хо. Першу купила вчора)))) + 263 грн
2. Дж. Р.Р. Толкієн, "Володар перснів", книги 1-3 (бо той переклад трилогії, що видана однією книжкою, викликає у мене жуткій батхьорд) - 196 грн
3. Дж. Мартін, "Гра престолів" (ну ви понєлі, да..) - 75 грн
4. Ю. Андрухович, "Дванадцять обручів" (бо мій примірник десь зник без вісті, а так шкода. ми стільки пережили разом((() - 40 грн
5. А. де Сент-Екзюпері, "Маленький принц" (щоб перечитувати в моменти печалі і лити сльози над тим місцем, де він зник) - 42 грн
6. Ліна Костенко, "Триста віршів" (для того, щоб читати й печалити свою тендітну душеньку) 65 грн
7. К. Кізі, "Політ над гніздом зозулі" (чому жоден урод досі не переклав його українською?! тільки Петрівка, тільки хардкор) - ???
8. Е. Берджес, "Механічний апельсин" (чомусь інтернет-магазин книгарні "Є" його не знаходить, гм.) - ???
9. В. Винничук, "Танго смерті", "Весняні ігри" - 99 грн
10. Грицько Чубай - (ОБОГІ, ПЕТРЕНКО КАЖЕ, ЙОГО ВИДАДУТЬ, ВИДАВНИЦТВО СТАРОГО ЛЕВА, ОБОГІ, НАДА БРАТЬ)
11. Микола Хвильовий. Вибрані твори (видавництво Смолоскипу) - 64 грн
12. Майк Йогансен. Вибрані твори (видавництво Смолоскипу) - 60.
13. О. Забужко, "Музей покинутих секретів" - 70
Ітого. 974 гривні, не враховуючи Кізі і Берджеса. Зашибісь))))
Вапрос на мільйон. До якого часу я куплю собі це все?))))

@темы: читаю

00:55 

Я, власне, повертаюсь у стрій.
Чотири дні повної асоціалізації і повної ізоляції від світу. Я не виходила з дому і не спілкувалась з людьми в живу - тільки Інтернет, тільки хардкор. І знаєте, мені полегшало.
Я тут їм всіляке смачненьке, вожуся зі своїм котом, що будить мене опів на шосту ранку ображеним: "Хазяйко, мені сумно, дай пожрать", я тут сиджу в мережі, дуже продуктивно працюю і багато пишу. Я заспокоїлась. Мене відпустило.
А сьогодні я благополучно думала поїхати на дачу на вєліку. Вийшла з хати, одягла навушники, навіть пісню увімкнула правильну. І тоді до мене дійшло, що рюкзак я забула вдома. І що в рюкзаку ключі. І що я живу на восьмому поверсі. І що двері мої броньовані. І що батьки в Бельгії, і повернуться у вівторок вночі, а всередині кіт, документи, і взагалі, ПАНІКА-ПАНІКА-ПАНІКА. Я подзвонила в МНС, де мене послали і сказали, що нічим не можуть допомогти. Я була така... розгублена, що не знала, куди діти руки. Але тітонька дала мені номер чувака - каже, ти подзвони, він вирішить всі проблеми.
Знаєте, стрьомновато жити зі знанням того, що десь по місту їздить чувак, який за 5 хвилин може відчинити будь-які двері. Будь-які. Будь вони хоч вісім разів броньовані. І ціна питання - усього-то 300 гривень.
Але - все добре, що добре закінчується. Я тепер сто вісімнадцять разів перевірятиму, чи не забула ключі, виходячи з дому)))
А завтра - вихідний, і можна поспати довше, а потім взяти-таки вєлік і поїхати-таки на дачу, вона ж від мене нікуди не втече. І написати ще трошки фанфіків. І взяти собі на замітку "Скотт Пилигрим против всех" - доволі скептично ставлюся до нього уже, бо ж за коміксом зняте кіно, хочааааа. А раптом таки все мені піде. А в холодильнику ще є пляшка пива, і це теж не може не радувати.
Все по-трохи стає на свої місця в моєму житті. Може, мені просто потрібно було трошки тиші й спокою?
Усім гарної ночі, а я втікаю в ліжко читати "Дівчину з тату дракона".

@темы: ...висновків: життя минає..., діла душевні

02:48 

ну, власне, написати ГарріПанс повністю я сьогодні не зможу. Ібо зайшов Бодя, і ми попили з ним пивка і потринділи за жизнь, на що вбили кілька годин. Але шо? Але початок покладений, народ!! Початок болісного такого, печально-змученого тексту про післявоєнний синдром з розгубленими і втомленими героями. Він повинен бути хорошим. Я так хочу, щоб він був хорошим!
Агнст, драма, біль, приреченість, палаюча душа. І ще тут повинно бути кохання. Саме те, яке повинне врятувати світ.
Пишеться, люди. Повільно, печально, тяжко, але пишеться.
Привіт, Ґоґвортс, восьмий курс!

@темы: фанфи, обогі, я тоже це пишу

19:04 

А от сяду-но я і напишу мідяшний ГарріПанс. За один присіст. За сьогоднішні вечір-ніч.

Вопрос: Як думаєте, слабо?
1. Напишеш як за нєфіг! 
2  (66.67%)
2. Мішн імпосібл 
0  (0%)
3. Ти би краще уже початі речі подописувала, балда... 
1  (33.33%)
Всего: 3

@темы: фанфи, обогі, я тоже це пишу

00:39 

дуже багато болю
Але не зважаючи на це все, я таки пишу зараз список книг, які хочу бачити на своїх книжкових полицях. Він, насправді, невеликий, але менше з тим.
1. Гаррі Поттер Джоан Роулінг - книги 1 - 6. Український переклад А-ба-ба-га-ла-ма-ги.
2. Гра престолів Джорджа Мартіна - єдина книга, яка існує в українському перекладі.
3. Володар перснів Дж. Р. Р. Толкієна - трилогія в одній книзі.
Я не певна, коли я зможу собі це дозволити.

@темы: читаю, діла душевні, біль, ...висновків: життя минає...

11:38 

Фото Дня.
Спати вдвох на одному карематі в горах - зашибісь. :)

сонна восьминіжка
сонний двоголовий дракон

@темы: відчувати життя на дотик, діла душевні, дихаю, подорожую

21:17 

Почуваюся так, ніби потрапила в дешевий любовний трикутник, у якому я апріорі в програші.

@темы: діла душевні

Рок-н-рол як стиль життя

главная