Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: vivat akademia! (список заголовков)
00:35 

Сьогодні, чи то пак, уже вчора, моєму університетові виповнилось 400 років.
Мій шлях до Могилянки був захопливим і дивним, моє життя у ній - насиченим і яскравим. Я вдячна їй.
Вдячна, за шалене й безмежне відчуття свободи і власної гідності, за осіннього чистого Сковороду й пожовклу Контрактову площу. За холодні аудиторії й гулкі коридори. За жахливенні житловий відділ і деканат, за прекрасні кафедри літератури й інформатики. За Ботановичі, больнічку й КМЦ. За Плач Єремії у мій перший День Академії, за сльози захвату на кожній посвяті.За американську прозу ХХ століття, за моє і їхнє божевілля, за диплом-за-дві-доби. За моє навчання. За те, що зробила мене людиною.
У цьому університеті я навчилась жити. Тут я знайшла справжніх друзів, з якими хочеться вірити в "назавжди". З ними ми протоптали безліч стежок, проїхали безліч доріг, прочитали безліч книг. З ними ми пили горілку о восьмій ранку, сперечалися про європейські перспективи нашої країни, розшифровували Гайдеггера з його "ніщо ніщовіє у своєму ніщовінні". Ми з ними слухали музику, задихались від любові й сигаретного диму, плакали від захвату й болю. Гуртожиток на Харківському, кіно о четвертій ранку, 812 кімната, сон на двох під однією ковдрою. Лінині окуляри, Козаченко з сигаретами на сходах, чи не найяскравіші дні народження. Журавлікі, Троя, гітари, література, Оліна квартира на Героїв Дніпра. Квитки на потяги. Марихуана. Довіра. Щастя.
Моя Академія дала мені - мене. З усіма моїми тарганами й принципами, з усіма поглядами, перемогами й промахами.
І коли я думаю про місце, де я щаслива, там є ранній зелений травень і Радіо Квіт крутить щось із Бітлз. І мені двадцять, і я іду по залитому сонцем плацу. У мене по три пропущені семінари ледь не з кожного предмету, дві ненаписані есеї і вітер в голові. І я обіймаю своїх друзів, і я не думаю про завтра, і у мене попереду - довге, яскраве, інше життя. І я усміхаюсь.

@темы: ...висновків: життя минає..., vivat akademia!, відчувати життя на дотик, опівнічне, то всьо журавлікі!

00:21 

Коли я згадую часи навчання в Академії, мені чомусь в першу чергу згадується музика.
Море музики, океан музики, щодня - нова й нова, дивовижна й непередбачувана, вона кидає тебе в прірву, і ти летиш-лети-летиш... Вона може миттєво розтоптати тебе, змусити відчути справжній біль, а може піднести вище неба - й не відчуватимеш землі під ногами.
Стільки музики... в навушниках посеред заповненого вщерть автобуса №51 перед другою парою. З колонок РадіоКвіт на великій перерві на плацу. Наживо на одному з фестивалів. у Ліни на ноутбуці - одна з найкращих колекцій музики, що я знала. На сходах гуртожитку під гітару у сизому тумані диму. На квартирниках. У КМЦ під Лєночкінє фортепіано. У театрі - "голубкою" б’ється серце. На київських вулицях і підземних переходах - із капелюхом на підлозі для дріб’язку. На Трої, уже під дві гітари й пиво - у компанії найрідніших на той момент. У фільмах - години найдивовижніших тарантінівських і річевських треків. Роки мого навчання в Академії - це роки безперестанного відкриття все нових і нових треків і мелодій. Музика збивала нас з ніг, і чомусь зовсім не хотілось вставати.
Музика була такою різною. Від "Мертвого півня" й "Спліна", Океанів і Кіно до Бітлів, Джиммі Хендрікса й Джима Моррісона. Від "Квітня руїн" до Пінк Флойд. Від Яна Тірсена до Рея Чарльза. Сльози під Земфіру серед ночі, квитки за половину стипендії на Скорпіонз, українські народні - на два голоси з Ориною, крокування на пару з англійської під Боба Ділана. Дівішнікі з Чижом і його піснями о женском горе. Весняні безкінчені депресії з Радіохед у Олі на балконі. Надзвичайно красивий секс під Дайр Стрейтс. Запах марихуани й розмови про постапокаліпсис о п’ятій ранку з Бобом Марлі... Скільки ми переслухали музики? Ми пили її і захлинались нею. Нам ніколи не було її забагато.
Музика робила нас. ЛІпила нас - по-трохи, обережно, або й навпаки - різко й настирно.
Мені страшенно не вистачає тієї музики - музики-відкриття і музики-одкровення.
У новому університеті уже не буде її. Зрештою, мені уже не 18, і йду я туди зовсім не для того, щоб змінювати світогляд чи шукати однодумців.
Просто круто було колись ділитися з кимось навушником і разом завмирати, вслухаючись у інший світ.
Просто добре було, коли поруч були ті, хто цю музику розумів так само, як і ти.

@темы: ...висновків: життя минає..., vivat akademia!, музика, опівнічне

14:24 

Через тиждень Шипіт, а з наших щось і не чухається навіть ніхто))
минулого року, повертаючись з Шипоту, ми з Женею мусили співати шість пісень на Львівському вокзалі під гітару і бубєн, шоб нас впустили в маршрутку до Києва, бо в нас не вистачало грошей. Ех. хороші були часи.
А цього року на Шипіт я не їду. Взагалі, буде дуже дивне літо.
А ще я відгуляла в суботу Конвокацію і розпрощалась з Академією уже остаточно. Я про це ще напишу, а зараз тільки заллю кілька найяскравіших фоток з гулянки на кораблі, і піду дописувати новину про Донецьку прокуратура. Робота у вихідний день така печальна((




@темы: ...висновків: життя минає..., vivat akademia!, витинанки власних думок, музика, подорожую, то всьо журавлікі!

01:10 

Коли ректор твого університету стає раптом міністром освіти, не залишається нічого, як тільки з широченною усмішкою на обличчі жартувати про те, що "а в мене міністр у друзях у фейсбуці! і я його знаю особисто! тепер можна дітей у найкращий вуз по блату влаштовувати!"
Президент Могилянки у міністерському кріслі. Здається, вперше за добрий десяток років Україна матиме міністра освіти, який не матиме жодних претензій до моєї Академії))
Освіту в моїй країні чекає справжній переворот, чує моє серце!
Як влучно підмітила Іванка Войцехович: "Це як Дамблдора Міністром Магії зробили!"

@темы: vivat akademia!, з Україною в серці

18:38 

День народження пройшов пречудово. Він був надзвичайно... світлим. Так, світлим - найправильніше слово, мабуть.
У мене тепер є дві футболки з Джимом Моррісоном :) І свічки - афігєнні свічки, треба сказати. І два шарфи, ги. І светрик. Ну і косметики нової якісної теж додалося. Звісно, Петренко з її панчохами (панчохи, уявляєте? Дві пари! Червоні й чорні!) ніхто не переплюнув. Але склянки для віскі теж дуже кльові.
Ну і головне - бубон! Нарешті ми знову збиратимемось і гратимемо. Я так скучила за співом, ви би знали! Минулої холодної зими тільки це й зігрівало мене, якщо чесно.
Окреме дякую Златі. Мені ще ніколи-ніколи ніхто не писав текстів у подарунок.
Мені вже 22, рібята. Цілих двадцять два роки. Колись мені здавалося, що у двадцять я вже буду дорослою. Так от, у двадцять я дорослою не була. А тепер уже стала.
Рібята, мені вже двадцять два.

@темы: відчувати життя на дотик, vivat akademia!, то всьо журавлікі!

09:25 

Да, можливо, рішення писати критичну рецензію на "Танго смерті" Винничука вранці ("ага, от я прокинуся раніше і все напишу!"), було не найкращою ідеєю.
Боженько, дай мені сил дожити до п'ятниці!

@темы: vivat akademia!, пишу

00:40 

Кілька слів про серйозне.
Сьогодні розпочався весняний триместр в Академії. Весняний триместр - це кожного дня пари з десятої до пів на п*яту вечора. Це семінари, починаючи з другого навчального тижня. Це багато сильних і дуже розумних літературознавчих курсів. Це також курс Academical writing, і це прекрасно, тому що з письмовою англійською я справді маю проблеми. Сьогодні я прослухала дві лекції з курсу "Англійський роман", а також дві лекції з Мистецтва критичних інтерпретацій. Я задоволена.
У весняному триместрі я маю багато роботи. У мене багато дітей, і у дітей скоро іспити, тому треба працювати напружено. В понеділок і четвер я тепер звільнятимусь о дев*ятій вечора, у вівторок і п*ятницю - о восьмій. Ще в мене робоча субота, і треба би знайти когось на середу. Я дуже рада.
І це не сарказм, не іронія, це просто констатація факту - я хочу нормально працювати.
Я загрузила себе на повну, я живу з Женею уже котрий день поспіль і розумію, що мені буде дуже сумно з*їжджати звідси, коли повернеться його мама. Я живу майже що сімейним життям, я вчусь і працюю. Мені майже двадцять два. Я доросла.
Життя бентежне. Я поки що всім задоволена.

@темы: ...висновків: життя минає..., vivat akademia!, діла душевні, опівнічне

19:13 

Ви би бачили очі моїх однокурсниць, коли я сьогодні здала письмову робу з французької літератури за тиждень до офіційного дедлайну))))))
А взагалі - я їду додому сьогодні, їду до Луцька на три дні відпочинку, їду туди, де на мене чекають і мене люблять, де думають про мене і про мене піклуються. Я їду до іншого світу, я вимикаю Київ у собі, щоб хоча б три дні не думати про роботу, навчання, сірих людей у метро, про всі проблеми, дедлайни і сесію. Вдома повинно бути тепло.
У ФлероКрамі продумала пролог, 4 розділи і епілог. Тепер хоч знаю, чим там все закінчиться))) Може, вдома і почну роботу безпосередньо над текстом - побачимо.
А назагал - я дуже хочу відпочити.

@темы: ...висновків: життя минає..., vivat akademia!, подорожую, фанфи, обогі, я тоже це пишу

13:54 

Я вирішила поберегти свої нерви і емоційне здоров'я, тому на Конана сьогодні не пішла. І без мене розбереться, сподіваюсь.
Думаю писати есей з філософії мови. Уже заздалегідь ненавиджу Руссо.
Писати нічого, насправді. Апатія. Осінь відступає, здає позиції зимі. Уже скоро-скоро грудень.
Я страшенно втомлююсь на роботі. Я дуже хочу вихідних. Ви навіть не уявляєте, як сильно.
Скоро відправлюся до Луцька на цілих три дні.
Життя осіннє. Я втомилась.

@темы: ...висновків: життя минає..., vivat akademia!

14:56 

Останні півгодини роблю все, що завгодно, аби тільки не читати дурну-дурнющу філософію мови. І ніби й візантійська естетика повинна бути легшою, ніж антична, і ніби й текст невеликий, але як тільки погляд натикається на відкритий вордівський документ з філософським трактатом Бичкова, стає чомусь зовсім сумно. У мене семінар на 16.30, теоретично, час іще є, але краще прочитати це все зараз, щоб воно хоч трошечки в голові вклалося. Щоб хоч щось розумне на семінарі ляпнути. Ех.
Я іду сьогодні на Динамо - ПСЖ, і сама не знаю, добре це чи погано. З одного боку - шанси мізерні, з іншого - матиму змогу викричати з себе всю втому і злість. Все якось дивно.
Мені не пишеться зовсім, тому я вирішила засісти за перекладацтво. Переклала Грімма українською. Можливо, найближчими днями сяду-таки за "Грім і блискавки"
Девіз дня - боль-таска-уніженія :)

Зате вчора Все вдавалось саме так, як я хотіла. І секс двічі підряд - це все-таки прекрасно :)

@темы: ...висновків: життя минає..., vivat akademia!, біль, футбол

14:11 

От розкажу вам сікрєт.
Я, треба сказати, не дуже люблю танцювати. Можливо, тому, що ставлення до музики у мене специфічне, і під звичайне туц-туц-туц я дригатись ні магу. А рок-н-рол на діскатєках не крутять, тому я на них не ходжу класу едак з 10, ну і... Ну і так вже вийшло, що як такого танцювального досвіду у мене зовсім небагато.
Ну але ладно, сама подригатись я ще можу. І ніби навіть непогано виходить деколи. Але я зовсім не вмію танцювати в парі. Ну, себто, це ж хлопець повинен вести? І він намагається вести, а я не розумію, що від мене хочуть, ну і... Ну і ужас виходить.
А от вчора я відтанцювала в Портер-пабі з Женею три грьобаних години. І маю підозру, що доволі таки непогано відтанцювала. Аж думаю навіть трохи переглянути власне критичне ставлення до своїх танцювальних здібностей.
Вчора був чудовий вечір. Вечір, коли мені дуже хотілося сказати Жені про те, що я його люблю. Але я обрала варіант простіший - я його просто цілувала так, що паморочилось в голові.
Вчорашній вечір був наскрізь просякнутий сміхом, сигаретним димом і музикою. Вчора було добре.

А сьогоднішній ранок похмурий, злий, і мені, як завжди, зовсім не хочеться іти в Академію. Бу.

@темы: ...висновків: життя минає..., vivat akademia!, відчувати життя на дотик, музика, то всьо журавлікі!

14:12 

А у Сіріуса/Аліси є всі шанси стати моїм улюбленим пейрінгом. Тому що як не крути, а з ЛіліСкорпа я вже трохи виросла, та і з Драміону теж. *маленька ремарка - а про ЛіліСкорпа мені ще треба буде писати, хоч мені здається, що я вже виписала їх з себе зовсім. А "Грім і блискавки" я ще довго буду редагувати, там з часами роботи ще стільки, що й ну. і це я ще мовчу про те, що я теоретично хочу його українською перекласти...* А от Сіріус і Аліса мені чомусь сподобалися. І мені вперше подумалося, що цікаво було би спробувати написати щось про Мародерів.
Два слова про фікатон. Щось мені майже нічого не подобається. Ну, тобто, є речі, яким я поставила п’ятірку, але я ще не знайшла тексту, який би додала у Вибране і хотіла потім перечитувати. Але, зрештою, я читала далеко не все, навіть так - я майже нічого не читала. Лінива свиня.
Два слова про Академію. Таска-пєчаль.
Два слова про футбол загалом і про "Динамо" зокрема. Таска-пєчаль.
Два слова про літературу. Я дочитала "Танго смерті" Винничука і раджу всім. Канєшна, не ахєрєть-дайтє-двє, але справді хороша і якісна українська література. У цій книзі повно всього - хоршого гумору, чорного гумору, еротики, любові, дружби, детективу, хорошої серйозної містики, несерйозної дурної містики, історії, війни, драми. Там багато чого намішано, і після прочитання не виникає відчуття втраченого часу.
Два слова про внутрішній стан. Мені чомусь дуже сумно, хоч я і не знаю, чому. Переїзд на Трою, який чекає мене на вихідних, дуже пєчалить чомусь мою тендітну душеньку :)
Два слова про музику. Ми у четвер ідемо в Портер на Івана Блюза. І вам всім радимо :)
Клята осінь, як же я її ненавиджу.

@темы: ...висновків: життя минає..., vivat akademia!, діла душевні, музика, пишу, фанфи, обогі, я тоже це пишу, футбол, читаю

11:38 

Сікрєт.
Я сьогодні вирішила дописати "Грім". Ну, я маю на увазі, я вирішила дописати його сьогодні. Я дуже сумніваюсь, що у мене це вийде, але хоча б 22 розділ я написати мушу. Але відчуваю вже, що він витисне мене, викрутить душу мою, висушить всі емоції. Цей текст - майже тортури для самої себе.
У мене тут Дрім он від Аеросміт, і нікого вдома і тепла ковдра. І так не хочеться іти в Академію, що йой)
Але я піду. Бо я ж хороша дівчинка.
Сьогодні починається викладка текстів на фікатоні. Мені не терпиться подивитися, що там люди понаписували на мої заявки :)))))

@темы: vivat akademia!, фанфи, обогі, я тоже це пишу

01:14 

ТСР закінчується через сорок хвилин, якраз час зробити хоч одне нещасне завданнячко :))
Пишу спіч з англійської про подорожування автостопом по Україні. Слоган написання спіча, як завжди, - "Я пишу хуйню!". Ну, але якщо я сьогодні цей спіч таки завершу, то завтра треба буде зробити тільки віжуал еідс і написати ревіжн квешнз. А це вже успєх. Я молодчиночка. Я пробую вчитися.

@темы: vivat akademia!

21:42 

Коратка а главнам.
Віка дожила до п'ятниці. Віка дожила до благословенного тижня самостійної роботи. Віка дожила.
Увесь наступний тиждень у мене немає пар, тому можна цілком забути про Академію. У середу я їду до Луцька на чотири дні. Завтра ми, по ходу, йдемо закривати сезон у ліс з ночівлею. І будуть вогнища, гітари, намети, запахи... Буде Женя і блиск в очах, буде холодна-холодна ніч, будуть друзі і легкість. Все це буде.
Віці сьогодні подзвонили і запропонували ще одну роботу, тому у Віка завтра співбесіда. Це радує, бо бабло пабєждаєт зло.
Віка написала нарешті один з фікатонівських текстів на позаконкурс, Віка написала драму і їй, в принципі, навіть подобається те, що вийшло в кінцевому результаті.
Віка впритул наблизилась до закінчення "Грому і блискавок".
Віка втомлена, але умиротворена. Наступний тиждень обіцяє бути прекрасним.

@темы: ...висновків: життя минає..., vivat akademia!, витинанки власних думок, подорожую, фанфи, обогі, я тоже це пишу

11:22 

День Академії пройшов харашо.
Нє, ну правда, Піккардійська терція наживо та ще й на шару - це щось! А окрім всього, 15 жовтня в Могилянці можна побачити купу своїх знайомих, які вже випустились давним-давно. Вчора, оно, надибала Остапа. Ех.
А ще День Академії - нагадую для нєсвєдущіх: першої Академії у Східній Європі, заснування 15 жовтня 1615 року - це Троя. Я так давно тут не була! І давненько тут не було так весело і тепло.
День Академії пройшов харашо. Але - пройшов, і харашо.
Доброго ранку, рібята! Гарного вам дня!

@темы: vivat akademia!, то всьо журавлікі!

15:25 

Проблем в Академії, виявляється, дохєра. Грусна.

@темы: vivat akademia!

17:16 

Робити нема чого від слова "зовсім".
Я вбиваю час, хоча могла би бути на парі. І, взагалі, я дарма туди не пішла. Оля відсипається вдома після не надто легкої для неї ніченьки - а нема чого без мене пити, буде знати, от! Інформатики сидять десь на Троєщині, в Академії тільки Ліна, та і та вчиться. Рібята, ну де ви всі? ну йомайо, ну п*ятниця ж!
Я чомусь роздратована, ох уж еті женскіє цикли.
Зате я написала хороший текст сьогодні і це на даний момент єдине, що гріє.
Плююся на себе, що не взяла до Академії ноут, бо тоді можна було би написати ще щось. Розділ "Грому", до прикладу, я ніби трошки уявила його собі вчора перед сном. Але - розлінувалась зовсім, ноут в універ не поперла, тепер сиджу в бібліотеці за тугим загальним компом, гиги. На вулиці - жовтень, Київ і трохи холодно. У мене в навушниках переважно Beatles, The Doors і Океан Ельзи. А ще я завтра їду в Тернопіль.
Я мушу чимось зайняти себе до сьомої вечора. Сьомої! Ще три грьобаних години.
Пошукати схему вишивки сорочки для Жені, чи шо?
Б*юся головою об лід. Паднімітє мнє настраєньїце, а?

@темы: ...висновків: життя минає..., vivat akademia!, подорожую, то всьо журавлікі!

15:19 

Сиджу, п'ю гарячий чайочок. Я прихворіла, рібята.
Тому що вчора була впевнена, що не замерзну в майці, і що нічого мені не буде, якщо я вночі прогуляюся трохи босоніж по проспектам. Вчора я була п'яненька, а сьогодні прокинулась з таким голосом і таким шаленим болем у горлі, що й ну. Ковтати боляче. Температурка трохи є. Але жизнь всьо равно прєкрасна.
Учора була посвята, була текіла, був коньяк, і вино було. Був КМЦ і сходи, купа п'яного і веселого народу, гітари і такоє всякає прочєє. Вчора був Женя і розмови на всілякі сумні і серйозні теми. Вчора було добре.
А сьогодні є чайок, і шоколад, і ковдра. І на сьому вечора поїду на Поділ, куплю собі кави на Поштовій, піднімусь Андріївським вгору і заберу Женю з роботи. У мене вимкнений телефон, у мене починається осінь. І все прекрасно.

@темы: то всьо журавлікі!, відчувати життя на дотик, vivat akademia!, ...висновків: життя минає...

16:41 

Да, рібята, Віка буде магістром :)))
Тепер я маю ще два роки Академії. Життя прекрасне.

@темы: vivat akademia!

Рок-н-рол як стиль життя

главная