У Львові дощ ллє, не зупиняючись, ось уже другий день. Я напівлежу в ліжку під ковдрою, у мене тут смачнючі тости, чай каркаде і джем, у мене тут безлімітний Інтернет і ціла квартира в моєму розпорядженні. Мені у Львові добре.
З Марічкою і її Андрієм ми просиділи вчора до четвертої ранку. Все реготали з історій якихось дурних, і думками ділилися, і спогадами... Давно-давно мені не було так щасливо й легко.
Мені бути тут ще три дні. Божечко, цілих три дні веселощів і легкості! Як добре, що я вибралась-таки до Львова!
Цього літа Львів - це навіть і не Львів, це просто світла квартира і тепла ковдра, це кіт, який одразу прийняв мене за свою, це сміх і радість, це Марічка і її муж, який виявився надзвичайно крутєцким чуваком. Це просто друзі і свобода. Це прекрасно.
І - як визначити квартиру справжнього поттеромана? Заходжу я у туалет, а там замість стопки журналів усіляких лежить зачитаний томик Harry Potter and Prisoner of Azkaban ))))
Життя налагоджується, рібята. Життя налагоджується.