Сиджу, п'ю гарячий чайочок. Я прихворіла, рібята.
Тому що вчора була впевнена, що не замерзну в майці, і що нічого мені не буде, якщо я вночі прогуляюся трохи босоніж по проспектам. Вчора я була п'яненька, а сьогодні прокинулась з таким голосом і таким шаленим болем у горлі, що й ну. Ковтати боляче. Температурка трохи є. Але жизнь всьо равно прєкрасна.
Учора була посвята, була текіла, був коньяк, і вино було. Був КМЦ і сходи, купа п'яного і веселого народу, гітари і такоє всякає прочєє. Вчора був Женя і розмови на всілякі сумні і серйозні теми. Вчора було добре.
А сьогодні є чайок, і шоколад, і ковдра. І на сьому вечора поїду на Поділ, куплю собі кави на Поштовій, піднімусь Андріївським вгору і заберу Женю з роботи. У мене вимкнений телефон, у мене починається осінь. І все прекрасно.