Знаєте, я багато різного піздєца бачила за своє життя, але...
Але щоб доволі тверезий чувак розбив трьохлітрову банку з кампотом об голову абсолютно нетверезого чувака абсолютно ВИПАДКОВО, щоб кампот облив нетверезого чувака і абсолютно тверезу його подругу, що сиділа прямо за ним, з ніг до голови, щоб у нетверезого чувака був розфігачений ніс до крові, а у подруги текла кров з порізів на руках, це все відбувалось о четвертій ранку, І ВСІ БУЛИ З ТОГО ШАЛЕНО ЩАСЛИВІ І НІХТО НАВІТЬ НЕ ЗАМАТЮКАВСЯ - таке, певно, я бачу вперше.
А потім ми з Віталею, регочучи, стояли посеред кімнати у мокрій і липкій одежі і витряхали на підлогу консервовані черешеньки (Віталя - з-під сорочки, я - з ліфчика), реготали, як божевільні, замазували один одній порізи перекисом водню, а Йосип у цей час гарячкого вибачався і збирав по всій підлозі і ліжку дрібні скельця, щоб ми ще й не потопталися по них босими ногами.
Це було епічно, рібята.
Віталя, з Днем народження! Твоїх 22 я точно запам’ятаю надовго!