І єдине, що цілком і повністю займає мої думки зараз - мій переїзд.
Я знову перебираюся на нову квартиру, тільки цього разу все якось дуже по-новому.
Ну, по-перше, це нова-стара квартира, я тут уже прожила була рік колись, от тільки тепер я житиму тут одна і це будуть тільки мої апартаменти. А по-друге, я затіяла грандіозний ремонт.
Коли Женя спитав мене, що я хочу змінити, я сказала - все. Я хочу викинути старі меблі, хочу звільнити мою крихітну кімнатку від того страшенного засилля речей, яке там зараз є. Хазяйка змінить мені шафу - тепер буде купе. Я приберу звідти старий нещасний диван, телевізор, сервант - це все старе, непотрібне, громіздке, я не хочу цього! Я викину добіса запилений килим, люстру й тумбу з кутка кімнати. Я хочу винести звідти все, що нагадувало би мені про життя старе. Я сама не знаю, чому так сильно хочу цих змін.
Я перефарбую стіни, й у мене буде там тепер карта Вестеросу й Вільних міст. Я куплю нормальне велике ліжко, в мене будуть красиві полички для книжок, я нарешті таки впорядкую свої платівки й знайду почесне місце з для них. І програвач більше не буде припадати пилом під столом, бо його, блін, ніде поставити. Я повішу свої фіранки й свої штори. Я робитиму капітальний ремонт.
І Женя горить цим надзвичайно. Женя каже - у тебе не буде часу, я все зроблю. Ти на роботі, а я в цьому розбираюсь. Куся, заспокойся, я все зроблю. У нас все вийде. Подивися, отак тобі подобається? А так? Ти, головне, не переживай. Ми зробимо нашу квартиру такою, як ти хочеш.
І теплом огортає мене оце - "нашу квартиру", "нашу кімнату", "наше гніздечко". Це дивно, це так дивно - бо ми ж, блін, не житимемо разом за великим рахунком.
Але складається враження, що житимемо.
Дивно.
мати мужика-архітектора дуже корисно
А ще сьогодні Спартак (Москва) - Динамо (Київ). І хоч я розумію, що це товариська зустріч, і турнір теж нічого не значить, але все одно у передчутті потираю руки й гарячково шукаю якийсь паб в районі роботи, де би вмикали трансляцію, бо матч починається о 18.30, а я о 18.00 тільки звільняюсь.
Ну що, Злато, вболіватимемо за наших сьогодні?))))
ochi-koloru-neba
| четверг, 27 июня 2013