У мене півдня не було інтернету, тому я пропустила весь галас щодо Фестивалю Рівності у Львові, пацанчиків, що ганялися за лгбт-активістами з палицями й камінням біля Собору Юра, бучу в соцмережах, групки гопніків, що ходять проспектом Свободи і намагаються вирахувати потенційних геїв. Я все пропустила, а зараз пірнула у фейсбук, передивилась усі відео, і захотілося терміново пакувати валізи і валити з цього прекрасного міста високої християнської духовності і моралі якомога швидше.
Я не хочу жити в місті, де любити - найбільший гріх.
І в такі моменти жарти про календарик, у якому я закреслюватиму червоним маркером дні до завершення львівського періоду, здаються не такими уже й жартами.