вторник, 11 сентября 2012
14:47

Сьогодні Англія - Україна. Я хочу крові.
Але мінімальна перемога і нічия мене теж влаштує)))
Британці, за вами борг! Остання наша зустріч на Євро 2012 у Донецьку запам’яталася усім українцям надовго...
Я з вами, хлопці! Ви все зможете! Вірю!

@темы: футбол

URL
понедельник, 10 сентября 2012
01:15

Я повернулась з прикиївських озер натхенною, щасливою, вільною. Я повернулась з приївських озер, де не було нікого - тільки я і мій Женя, тільки вогнище, тільки намет, тільки шалено красивий захід сонця, туман, вересень. Там не було гамірної столиці, не було зайвих телефонних дзвінків, не було набридливого натовпу метро. Там були ми. Там було наше щастя.
Це, виявляється, так просто - втекти від усього. Взяти з собою каву і тістечка, закинути в рюкзак кілька яблук, грейпфрут і трошки вівсянки, купити води - і все! На все про все - 15 гривень, 25 кеме пішої подорожі, розмови про все на світі. Доба щастя. Доба цілунків, полум'я, сну, розділеного на двох, сексу, сміху, дива. Доба, коли все було ідеально.
Я повернулась з прикиївських озер, де була абсолютно, беззаперечно, шалено щасливою.
Я повернулася. Світ сяє кольорами, він насичений і повний можливостей і вражень.
У мене все добре, рібята. У мене все добре.

@темы: ...висновків: життя минає..., дихаю, відчувати життя на дотик, опівнічне, подорожую, діла душевні

URL
суббота, 08 сентября 2012
12:28

Вчора знатно так накидалась з Женею. Вперше за доволі довгий час, вже навіть не пам'ятаю, коли таке було востаннє)) П'ятниця, що ж поробиш. А сьогодні... сьогодні в Києві обіцяють не більше 15 градусів, а вночі так взагалі 9, але ми з Женею сурово їдемо на Київське море з наметами.
Життя бентежне, рібята. Життя бентежне.

@темы: ...висновків: життя минає...

URL
вторник, 04 сентября 2012
16:21

У мене багато чого сталося за ці дні, але найголовніше:
вчора, 3 вересня 2012 року, вперше на цей світ поглянуло своїми блакитними оченятами маленьке диво - Мирославця. Учора о п’ятій вечора я стала тітонькою. Учора в мене народилася племінниця.

@темы: відчувати життя на дотик

URL
суббота, 01 сентября 2012
15:19

Сиджу, п'ю гарячий чайочок. Я прихворіла, рібята.
Тому що вчора була впевнена, що не замерзну в майці, і що нічого мені не буде, якщо я вночі прогуляюся трохи босоніж по проспектам. Вчора я була п'яненька, а сьогодні прокинулась з таким голосом і таким шаленим болем у горлі, що й ну. Ковтати боляче. Температурка трохи є. Але жизнь всьо равно прєкрасна.
Учора була посвята, була текіла, був коньяк, і вино було. Був КМЦ і сходи, купа п'яного і веселого народу, гітари і такоє всякає прочєє. Вчора був Женя і розмови на всілякі сумні і серйозні теми. Вчора було добре.
А сьогодні є чайок, і шоколад, і ковдра. І на сьому вечора поїду на Поділ, куплю собі кави на Поштовій, піднімусь Андріївським вгору і заберу Женю з роботи. У мене вимкнений телефон, у мене починається осінь. І все прекрасно.

@темы: ...висновків: життя минає..., відчувати життя на дотик, vivat akademia!, то всьо журавлікі!

URL
четверг, 30 августа 2012
00:52

Три слова про гру "Динамо".
Це. Був. Піздєц.

@темы: футбол

URL
среда, 29 августа 2012
10:57

"Уночі нам з нею здавалося, що ми робимо це непомітно. Не думаю, що так було насправді. Нечутно могли б тільки ангели, але вони не кохаються" (с.) Ю.Андрухович, "Таємниця"
Андрухович давно не був так у тему :)

@темы: читаю, відчувати життя на дотик

URL
вторник, 28 августа 2012
20:36

Чекати його - моя карма.
Щастя - це дуже просто.
Я. Його. Кохаю.

@темы: діла душевні

URL
понедельник, 27 августа 2012
20:25

Уже за кілька годин я поїду до Києва.
Це солодке передчуття - радісне й довгоочікуване - б’ється в мені шаленою пташкою колібрі. Я вже дуже скоро дихатиму на повні груди. Я вже дуже скоро щиро сміятимусь. Я вже дуже скоро буду вільною. Боже, як добре повертатись додому!
Що таке - дім? Місце, де живуть твої батьки? Де на тебе чекають? Де тобі раді? Ні. Дім - це місце, до якого хочеться повертатись.
Мій Київ обіцяє мені пречудову осінь. Він прокрадається у мої сни, обіймає мене руками теплими, шепоче на вухо: "Вже дуже скоро, дуже-дуже скоро..." І я усміхаюсь йому у відповідь.
Цієї осені у Києві буде навчання, будуть друзі, мокрий і жовтий Поділ, буде "Динамо" на Олімпійському, буде "Мафія" у Чорному квадраті. Ця осінь буде наповнена любов’ю, поцілунками, стисканням рук і стукотінням серця. Ця осінь буде просякнута сміхом, веселощами, алкоголем, радістю. П’ята моя київська осінь...
Я дихаю глибоко. Я щасливо всміхаюся. Я їду до Києва.
Життя налагоджується.

@темы: ...висновків: життя минає..., дихаю, відчувати життя на дотик, подорожую, діла душевні

URL
пятница, 24 августа 2012
02:57

Я сьогодні згадала про нього і вирішила, що якщо не напишу про це тут - це буде просто несправедливо.
Це - найкраще, на мою думку, українське кіно. Тут прекрасна режисура, і робота операторів - теж. Я ж у першу чергу візуалістка, тому картинка для мене надзвичайно важлива. А цей фільм знятий красиво. Дуже красиво.
Тут чудова гра акторів. Тут прекрасний сценарій. Цей фільм - це оголений нерв, це струм по тілу і мурашки по шкірі. Тут - дивовижний Київ, щемливий жовтень, і любов, і біль, і... Це прекрасно. Це - витвір мистецтва.
Звертаюсь перш за все до френдів з Росії - подивіться, не пошкодуєте. Це одна з робіт нашого кінематографу, за яку не соромно. Це одна з робіт, якою я пишаюся. Це прекрасна річ.
"Orange Love", режисер - Алан Бадоєв.
Офіційний сайт фільму (до речі, теж зроблений дуже красиво, от тільки чомусь на російській і англійській мовах...)
Це дивовижно, правда.

@темы: відчувати життя на дотик, опівнічне

URL
среда, 22 августа 2012
17:33

Що я можу сказати про вчорашню гру "Динамо"?
Я досі не можу зібратися з думками, якщо чесно. Я не розумію, як одні й ті самі люди в одній грі можуть грати одночасно бездарно і геніально.
Ми порвали Боруссію 1:3, але якщо я скажу, що результат по грі, то це буде величезна брехня. Гра була нуууу... не провальна, звісно, але дуже валідольна.
Почалося все як завжди - пропустили банку на 12 хвилині і почали щось думати. Захист показував чудєса непанятних дій, Бетао був сам на себе не схожий, про Сілву взагалі мовчу - гол на його совісті. Потім ми відігрались - м’яч потрапив до Михалика, той запустив пушку і влучив. Ще через трошки німці обрізались в центрі поля, Гармаш дає пас у розріз на Ярмолу - гол. І я вже сиджу і не вірю в таку удачу.
Ну, а коли німці ще й самі собі заклєпали м’яч у ворота, я взагалі не могла зрозуміти за що динамівцям привалив такий фарт.
Кранчар ніякий. Тайво теж ніякий. Про захист я вже сказала. Єдині, кого хочеться відзначити - це Гармаш і Ярмола, молодці, пацани, нормально комбінували, намагалися щось там придумати цікавого. І навіть вийшло :)
Ну і Михалик порадував, направду.
Ми виграли у Боруссії 1:3 на їхньому полі, тим самим забезпечивши собі доволі серйозний тил на гру-відповідь у Києві. Але я досі не розумію ЯК вони це зробили. При відсутності чіткого малюнку гри, при провалі на флангах захисту, при тому, що ходять в атаку пішки... Киянам вчора пощастило. Чи щаститиме так надалі?


@темы: футбол

URL
вторник, 21 августа 2012
21:22

Нє, ну мімішечка же! Щастя-радість-васторг!
По "Гром и молнии" дівчинка зняла кліп!)))
Мій настрій невпинно повзе вгору :))

Дивимось, васхваляємо

@темы: фанфи, обогі, я тоже це пишу

URL
суббота, 18 августа 2012
01:21

сльози, соплі, діпрєсія, можна не читати

@темы: опівнічне, діла душевні, біль

URL
четверг, 16 августа 2012
03:27

Женька в Україні.
І хоч він безмежно далеко від мене, все ж...
Відчувати його - щастя. Просто знати, що з ним все добре - щастя. Знати, що він є - також щастя.
Я не можу сказати це йому у вічі, тому що це я, тому, що я не вмію зізнаватись у своїх слабкостях, тому, що я надто трепетно до нього ставлюся, тому, що я боюся його втратити. Але я відчуваю це надто гостро, хоч і боюсь того, що відбувається зі мною. Я, можливо, обпечуся. Мені, можливо, буде боляче. Але плювати. Головне - мені зараз без нього дихати важко. Він єдиний мене зараз рятує.
Женько. Я кохаю тебе.
Так добре, що ти є.

@темы: опівнічне, діла душевні

URL
вторник, 14 августа 2012
13:57

У Львові дощ ллє, не зупиняючись, ось уже другий день. Я напівлежу в ліжку під ковдрою, у мене тут смачнючі тости, чай каркаде і джем, у мене тут безлімітний Інтернет і ціла квартира в моєму розпорядженні. Мені у Львові добре.
З Марічкою і її Андрієм ми просиділи вчора до четвертої ранку. Все реготали з історій якихось дурних, і думками ділилися, і спогадами... Давно-давно мені не було так щасливо й легко.
Мені бути тут ще три дні. Божечко, цілих три дні веселощів і легкості! Як добре, що я вибралась-таки до Львова!
Цього літа Львів - це навіть і не Львів, це просто світла квартира і тепла ковдра, це кіт, який одразу прийняв мене за свою, це сміх і радість, це Марічка і її муж, який виявився надзвичайно крутєцким чуваком. Це просто друзі і свобода. Це прекрасно.
І - як визначити квартиру справжнього поттеромана? Заходжу я у туалет, а там замість стопки журналів усіляких лежить зачитаний томик Harry Potter and Prisoner of Azkaban :)))))
Життя налагоджується, рібята. Життя налагоджується.

@темы: відчувати життя на дотик, подорожую

URL
понедельник, 13 августа 2012
18:58

Да, рібята, 17 розділ написаний. Відіслала беті, але коли вона то всьо добро перевірить - хрін зна, ібо вже через півтори години я сяду у поїзд, і він мене відвезе до неї, до Львова. А там... а там ми будемо тусіть, п’янствовать, ходити на футбол, зривати горло, мокнути під дощем і ще займатися всяким таким веселим непотрібством.
Так що настрій - чемоданний, і не певна, що матиму там мережу, тому, про всяк випадок - прощайте до п’ятниці, рібята!

@темы: фанфи, обогі, я тоже це пишу, подорожую

URL
03:16

Ну от, випила трошки пива, подивилась на годинник - друга ночі! - і муза прийшла.
17 розділ пишеться, рібята.
І є навіть всі шанси, що ми з Марічкою не заб’ємо на те все і до кінця тижня ви все-таки його побачите)))))

@темы: фанфи, обогі, я тоже це пишу

URL
воскресенье, 12 августа 2012
23:23

На мене напав тотальний грустяк, такий грустяк, що навіть розіл "Грому" не пишеться, хоча вчора його обдумала до найменших дрібниць, прожила його, відчула вже ніби-то той холодний зимовий Менор і Малфоя. Ну що ж не так?
Завтра до Львова. Тепер, коли я знаю, що Жені там не буде, навіть не можу сформулювати чітко - хочу я туди чи ні. Теоретично, повинно бути гарно. Але мені пусто. Я не хочу без нього.
Я хочу курити. Я хочу алкоголю. Я не хочу більше дощу.
Серпень заплутався у моєму волоссі, заплів його дощами і мрякою, серпень злий цього року, я не хочу більше відчувати його на своїй шкірі. Я вже хочу до вересня в обійми, до теплого осіннього Києва хочу. У Луцьку цього серпня немає Каті, поїхав уже звідси Рус, помахавши рукою на прощання, а куми вже давно не можуть зігріти мене. У Луцьку тепер одиноко.
Сьогодні - дванадцяте число, я повернусь - уже буде сімнадцяте. Іди від мене, останній місяцю літа, я не твоя.
Дайте. Мені. Осені.

@темы: фанфи, обогі, я тоже це пишу, подорожую, діла душевні

URL
суббота, 11 августа 2012
22:26

АА! Мені так рідко щось дарують, а тут не просто подарунок, тут подарунок ШИКАРНЄЙШИЙ!!!
Віка, моя неперевершена Віка  lennycosmos, намалювала мені арт по "Громові"!!!
Дивимось, васхіщаємось, васпєваємо Віччину гєніальнасть!

@темы: фанфи, обогі, я тоже це пишу

URL
19:51

Я знала, що щось піде не так.
Я з самого початку це знала. Я себе до того готувала, і, як виявилося, не дарма.
Не потрапить Женька до Львова. Не встигне. Цього разу місто Лева буде плакати дощами лише для мене.
Мені і гірко, і терпко, але водночас і дуже-дуже тепло від його слів про те, що сумує, і що йому мене бракує, і що він скучив.
Нічого, дивний мій, нічого. До кінця серпня не так-то вже і багато часу, дотерпимо, дотягнемо, а потім...
Потім буде осінь на двох, буде дихання на двох і Київ - на двох.
Ми сильні. Ми справимось.

@темы: діла душевні

URL