суббота, 24 октября 2015
13:39

Еге-гей!
А хто тут з України і хоче мені допомогти у створенні невеличкої платформи у соц.мережах для україномовного фанфікшену? І здати за одно проект з селф-брендінгу :))
Набираю добровольців!


@темы: піднімаю український фандом

URL
среда, 21 октября 2015
11:26

"Переважна більшість жінок, що сиділа в тій російській колонії, сиділа там за вбивство своїх чоловіків" (с.) Іґор Мєчік, польський автор-репортажист.

І це, власне, все, що вам треба знати про шлюб.

@темы: вєчная молодость

URL
пятница, 16 октября 2015
00:35

Сьогодні, чи то пак, уже вчора, моєму університетові виповнилось 400 років.
Мій шлях до Могилянки був захопливим і дивним, моє життя у ній - насиченим і яскравим. Я вдячна їй.
Вдячна, за шалене й безмежне відчуття свободи і власної гідності, за осіннього чистого Сковороду й пожовклу Контрактову площу. За холодні аудиторії й гулкі коридори. За жахливенні житловий відділ і деканат, за прекрасні кафедри літератури й інформатики. За Ботановичі, больнічку й КМЦ. За Плач Єремії у мій перший День Академії, за сльози захвату на кожній посвяті.За американську прозу ХХ століття, за моє і їхнє божевілля, за диплом-за-дві-доби. За моє навчання. За те, що зробила мене людиною.
У цьому університеті я навчилась жити. Тут я знайшла справжніх друзів, з якими хочеться вірити в "назавжди". З ними ми протоптали безліч стежок, проїхали безліч доріг, прочитали безліч книг. З ними ми пили горілку о восьмій ранку, сперечалися про європейські перспективи нашої країни, розшифровували Гайдеггера з його "ніщо ніщовіє у своєму ніщовінні". Ми з ними слухали музику, задихались від любові й сигаретного диму, плакали від захвату й болю. Гуртожиток на Харківському, кіно о четвертій ранку, 812 кімната, сон на двох під однією ковдрою. Лінині окуляри, Козаченко з сигаретами на сходах, чи не найяскравіші дні народження. Журавлікі, Троя, гітари, література, Оліна квартира на Героїв Дніпра. Квитки на потяги. Марихуана. Довіра. Щастя.
Моя Академія дала мені - мене. З усіма моїми тарганами й принципами, з усіма поглядами, перемогами й промахами.
І коли я думаю про місце, де я щаслива, там є ранній зелений травень і Радіо Квіт крутить щось із Бітлз. І мені двадцять, і я іду по залитому сонцем плацу. У мене по три пропущені семінари ледь не з кожного предмету, дві ненаписані есеї і вітер в голові. І я обіймаю своїх друзів, і я не думаю про завтра, і у мене попереду - довге, яскраве, інше життя. І я усміхаюсь.

@темы: ...висновків: життя минає..., відчувати життя на дотик, опівнічне, vivat akademia!, то всьо журавлікі!

URL
вторник, 13 октября 2015
23:38

Что делать, когда все плохо?

@темы: ...висновків: життя минає..., опівнічне, діла душевні, біль

URL
понедельник, 05 октября 2015
20:11

А мне прилетел флэшмоб от  Anaquilibria Говорит, что у нее со мной ассоциации - цветы, легкость, дом.

Правила таковы: вы приходите в комментарии к этому посту, я даю вам три ассоциации, которые у меня с вами возникают, а вы уносите это с собой в днев и сопровождаете каждую мою ассоциацию подходящей, по вашему мнению, песней.

раніше

А от  Yulita_Ran каже, що я в неї асоціююсь з морем, кавою і ранком. І, мушу визнати, у неї таки талант - я нічого з цього не люблю))
Я не люблю моря. Завжди, скільки себе пам’ятаю, мене тягнуло вгору, а не вглиб, на гірський хребет, а не морське узбережжя. Але асоціація з морем у мене є - і вона стійка. Був кінець травня, у Львові було стабільних +14, на роботі був жах і треш, а ми з Женею купили квитки на Одеський поїзд і наступного ранку опинилися в зовсім іншому світі. В тому світі було уже спекотно і люди були уже такі засмаглі-засмаглі, там було зелено і яскраво, там пахло морем. І там була Пятніца.

Cкачать 5'nizza Але бесплатно на pleer.com

І ранки я теж не люблю. Я патологічна сова, і мені чудово пишеться і працюється вночі. Тому кожен ранок - це жорстока боротьба з сонливістю і страшенна втома. Кожного ранку, коли я їхала в метро до себе в редакцію, думала, що хочу вбивати всіх навколо, при чому, з особливою жорстокістю. Єдине, що рятувало мене - музика. Досі вважаю, що виходити з дому без навушників - це особливо жорстокий спосіб самогубства.

Download What Do You Want From Me for free from pleer.com

Кава - це не просто маленький ранковий ритуал, це може і єдиний мій порятунок. Кава допомагає думати, допомагає збирати думки докупи, допомагає виживати кожного ранку. Каву потрібно пити під добру і тягучу таку музику, під злегка хрипкий жіночий вокал, під плавний і легкий ритм.

Download Holly Golightly Slowly but surely for free from pleer.com

URL
понедельник, 28 сентября 2015
21:34

Моє студентство входить у ту стадію, коли завдання починають навалюватися на тебе з головою, і ти уже не знаєш - радіти тобі з того чи посипати голову попелом.
Сиджу читаю здоровенний трактат Канетті "Маса і влада", на основі якого мушу на завтра склєпати презенташку про бітломанію. І з одного боку - бітломанія! музика! концерти! зачіски! 60-ті! уруру! А з іншого - я би з величезним задоволенням почитала зараз якийсь не особливо обтяжений сенсом фічок чи подивилась непоганий фільмєц, закутавшись в ковдру і висунувши з-під неї тільки носа.
І в душі йде страшенна боротьба двох титанів: небажання робити халтуру (ну Бітлз же, йомайо!) і бажанням піти раніше спати)

Розкажіть мені щось, рібята, аби щось легке і радісне.
А я вам поки красоти накидаю)


@темы: музика, ...висновків: життя минає..., вєчная молодость

URL
вторник, 18 августа 2015
01:45

У мене стільки всього в думках і у житті...
Я сиджу уже більш, ніж два тижні зовсім сама у спекотному душному Львові. Зараз пів на другу ночі, а сну немає - він зовсім відмовляється до мене приходити. Варто все розповісти спочатку? А де він, початок?
Я їхала до моря у чужих машинах, тренувала свою таку жахливу польську, намагалась жартувати і розповідати кльовим полякам про політичну ситуацію в Україні. За вікнами блимали краєвиди моєї країни, і я відчувала, що молода. Що насправді - усього лиш 24, а не уже 24, що я ще можу просто так вийти з дому, виїхати за місто і підняти руку - а раптом хтось зупинить машину й підкине мене хоча б кілька десятків кілометрів? За цьогорічний автостоп-ривок довжиною у 1000 кілометрів я познайомилась з купою кльових і цікавих людей і знову так гостро і так чітко відчула, що заради цього варто жити.
Я сиділа у затінку дерев на безлюдному острові й топила погляд у морі. Я ховалась від палючого полуденного сонця і дуже чітко розуміла, що не повернуся на роботу. Розуміла, що, мабуть, і моєму терпінню приходить кінець, мабуть, і з мене вже досить постійного нервового напруження, істерик і стресів. Мабуть, я вже наїлась НБН досхочу - і пора з цим зав’язувати. На морському узбережжі, де твоє життя є максимально простим - прокидання, вмивання, приготування їжі, лежання голяка на сонечку, купання в солоній воді, сон - такі речі усвідомлюються дуже чітко. Я надто довго провела у стані стабільного змертвіння й нудних робочих буднів.
Я приїхала до Львова, і повідомила начальницю про те, що маю того досить. Вислухала купу всього про свою невдячність і про те, що це лишиться на моїй молодій совісті. Усміхнулась. Відпрацьовую останні дні. Мені лишилось три дні до вихідних і сім - до повної свободи.
Я приїхала до Львова і пішла здавати вступні іспити. Це був тиждень, повний напруження і гарячкового неспокійного сну. Тиждень, коли тільки й тримало мене, що музика і сигарети. Тиждень, коли я знову виборювала собі право на освіту. Я вступила. І якщо все буде добре, через два роки я отримаю свій диплом спеціаліста з медіакомунікацій. І саме зараз, стоячи на порозі таких важливих для мене змін, я дуже чітко усвідомлюю, что все зробила правильно.
По-троху вмирає уже за моїми вікнами серпень. Втікає від мене літо, яке було таким дивним і таким збуреним.
Я пишу максі-фанфік по ГП, дуже багато над ним думаю і сподіваюсь, що він виходить хорошим. У всякому випадку, за майже-готових вісім розділів я майже добралась до завершення зав’язки.
А далі... Далі те, що створює цей настрій і що майже не замовкає в моєму плеєрі останнім часом.

Cкачать Сплин Рай в шалаше бесплатно на pleer.com

Cкачать Сплин Чудак бесплатно на pleer.com

Cкачать Життя починається знов бесплатно на pleer.com

Download Ednaswap Torn for free from pleer.com

Побажайте мені удачі. Вона мені знадобиться.

@темы: пишу, музика, ...висновків: життя минає..., дихаю, фанфи, обогі, я тоже це пишу, відчувати життя на дотик, опівнічне, подорожую

URL
суббота, 01 августа 2015
09:26

Я погуляла на мега-крутому гавайському весіллі, проїхала автостопом 1000 кілометрів, познайомилась з кльовими поляками і провела тиждень на безлюдному острові. А ще прийняла ряд важливих рішень.
Я врешті у Львові, я дуже хочу спати і в душ, але я обіцяю про все розповісти трохи згодом.

@темы: ...висновків: життя минає..., дихаю, відчувати життя на дотик, подорожую, то всьо журавлікі!, діла душевні

URL
вторник, 16 июня 2015
12:32

Ностальгічне

До нічного пейзажу тулився невиспаний вітер.
Між землею і небом – висячі плантації квітів…
У червоних кульбабах електроосвітлення вулиць
дві самітні тендітні душі – рука в руку – вгорнулись.
Між землею і небом ходили поет і блудниця.
Був на ньому позичений фрак, а на ній – з реп’яхами спідниця.
І такі вони бачили сни, що зірки були заздрі,
і були вони досить смішні, але й, кажуть, прекрасні.

Їх невтолене так і боліло невтоленим –
у безлюдні піски повтікати б їм степом оголеним.
Але це було щастям: у ночі туманні та хмарні
заблукати у місті, де квітнуть осінні ліхтарні,
і довіку ходити удвох по висячій плантації,
де кульбаби горять і наспівані сни повертаються.

Юрій Андрухович (c.)


@темы: читаю

URL
пятница, 05 июня 2015
00:58

Прибалтика.
Вона стала раптовим вибором цього літа - сама не очікувала, а минуло кілька годин і оп-па! - квитки до Вільнюса у мене в кишені.
І мені важко уявити, як мені оце ще дотерпіти ці півтори місяці до моєї двотижневої свободи.
Прибалтика...
А може тут хтось уже там побував? Мені потрібні явки-паролі - де жити, де їсти, чим їздити?) шоб дьошево, бо я чогось зовсім не олігарх, а з вересня треба буде ще й за навчання платити.
ох. а я минають перші дні літа у вас?

@темы: ...висновків: життя минає..., опівнічне, подорожую

URL
воскресенье, 31 мая 2015
16:21

На ручки, будь ласка, візьміть мене на ручки!
Сьогоднішній робочий просто виносить мій мозок і пальці на руках скоро відваляться добіса.(

URL
четверг, 28 мая 2015
16:25

Я дійшла до того, що жутко не люблю свою роботу.
Одеса була тепла і ніжна, вона обійняла нас справжнім літом, запахом полуниць і стиглих яблук. В Одесі все здавалось таким простим і легким - є море, є сонце, є теплий вітер - чого тобі іще треба? Одеса огорнула розпеченим піском і солоною водою, торкнулась першою нерівномірною засмагою плечей. В Одесі хотілось довго-довго гуляти зеленими вулицями, вдивлятися у вікна невисоких будинків, хотілося пірнати в синє море й стрибати в синє небо. В Одесі хотілося цілуватися - ледь не на кожному перехресті, хотілося носити легкі сукні і підставляти сонцю уже поцятковане ледь помітними веснянками обличчя. В Одесі хотілося жити. Там глибоко й добре спалося.
В Одесі ми слухали "Пятніцу" наживо, і музика творила дива - перетворювала совковий і затхлий Палац спорту на диво-острів Ямайку, сонячну і теплу, і хвилі музики котилися-котилися і накривали нас з головою. Від тієї музики хотілося плакати. Він тієї музики хотілося сміятися. І обіймати його - сильно-сильно-сильно, шепотіти у вухо - ми разом три роки, чуєш? це ж так багато для нашого такого ще молодого життя! Стукати легенько долонькою по грудях навпроти серця (Спроси меня: Кто ты? - Никто. Но я здесь навсегда). "Пятніца", моє одеське щастя!
В Одесі було багато друзів. Багато сміху й галасу, багато піших прогулянок - через місто навпростець. В Одесі було багато простоти і не треба було тримати обличчя, і можна було бути собою і відпочити - від себе ж.
Одеса - це відчуття якогось безперервного карнавалу, і робота там зовсім не сприймалась як щось обтяжуюче. Вона була просто прикрим дрібним обов’язком. Але тут, у Києві, все інакше. Тут мене все еще обіймають мої друзі, і місто моєї молодості тримає у своїх великих теплих долонях - мені тут добре. Але робота тисне на плечі з величезною силою, з такою, що лінь прокидатися вранці.
Завтра вранці мені до Львова, і мені хочеться вити від думок про те, як мені буде працюватися там. До відпустки ще місяць і три тижні.
Згорнутися б калачиком у Жені на колінах і розповідати б йому казки про пісні цвіркунів за нашими вікнами.


Cкачать 5'nizza Але бесплатно на pleer.com

@темы: музика, ...висновків: життя минає..., дихаю, відчувати життя на дотик, подорожую, діла душевні

URL
четверг, 21 мая 2015
13:58

"Рабовладельческий строй должен быть повален!", - викрикнула мені в слухавку кореспондентка Аня, тріумфуючи.
І звільнилась.
Аня була дівчинкою-лапочкою, дівчинкою-квіточкою і справді дівчинкою, незважаючи на те, що вона років на 10 мене старша і має 8-річного сина :)
Мені буде тебе не вистачати, Аню. І да, рабовладельческий строй должен быть повален.

@темы: ...висновків: життя минає...

URL
воскресенье, 17 мая 2015
17:37

На роботі твориться такий якийсь адовий піздєц, що мені більше за все хочеться на ручки.
Я сплю і працюю, працюю і сплю. Ще деколи - але насправді дуже рідко - їм. Ще деколи заповзаю до Жені на коліна і нию, розмазуючи соплі-сльози, про те, як мене все дістало і де я бачила свою геніальну кар’єру і як я хочу не працювати більше жодного дня в своєму житті.
Але - що толку ревти і нити, змінити все одно нічого не можна, і це якась безвихідь)
Зате у четвер я їду до Одеси, і там буде тепло і буде море, якого я не бачила вже - о горе мені! - цілих майже 4 роки) Там буде концерт "Пятніци", там буде внєзапно багато друзів, там буде майже три дні відпочинку і релаксу і ще один день роботи.
Я знову сіла за вишивання, і знову засумувала, прикинувши, що мені його ще кууупу треба зробити.
З Беліва не читала жодного тексту, у мене тупо не вистачає на це часу і бажання.
Тепло все ніяк не приходить до Львова, це якась така печаль, що аж серце щемить.
Як справи у вас? Розкажіть, поки я пишу новини про Лубківського і СБУ)

@темы: ...висновків: життя минає..., подорожую

URL
среда, 29 апреля 2015
08:46

Якщо коротко - я в Україні, я набила собі у Варшаві тату (я трохи їбанько) і я іду спать.

@темы: ...висновків: життя минає..., дихаю, подорожую

URL
среда, 22 апреля 2015
16:09

Тепер у мене є замічатєльна історія про те, як ми з Олею вирішили поїхати уНорвегію, отримали візу майже на місяць, а в результаті запізнились на літак і весь цей час будемо де завгодно, тільки не в Норвегії) зараз у Варшаві сидимо у грузинському ресторані, чекаємо на свої хачапурі і зупу харчо і п`ємо червоне вино) за кілька годин вирушаємо до Кракова, післязавтра думаємо до Гданська, а потім до Бельгії. Я поки не знаю, коли повернусь в Україну, іце замічатєльно)

@темы: відчувати життя на дотик, подорожую

URL
вторник, 07 апреля 2015
13:30

Київ, як завжди, огорнув дружнім теплом і метушнею людей.
Я люблю його, і, здається, скоро таки заведу календарик, щоб червоним маркером закреслювати в ньому дні до того моменту, поки не попрощаюся нарешті з зарозумілим і пафосним Львовом.
Цього разу я затрималась у столиці на довше, ніж планувала - і пробула тут майже тиждень. Сьогодні у мене потяг до Луцька, там я пробуду до наступного вівторка, а потім - до Львова. Там зачекався на мене мій Тігрокот (і я, направду, таки свиня, що так надовго його залишила).
Документи на візу до Норвегії подано. На диво, не виникло жодних заминок і проблем - усі папери були оформлені правильно. Тепер лишається сподіватися, що візу нам дадуть таки раніше за 21 квітня, коли нам треба буде вже вирушати з Луцька до Варшави.
Загалом, наша подорож складається якось так. Спочатку з Луцька виїжджаємо до Варшави, звідти літаком - до Осло. У столиці Норвегії пробудемо повних три дні, житимемо у студента з Бразилії, якого знайшли на Каучсьорфінгу. Одну ніч спатимемо в аеропорту)) Потім - знову до Варшави, звідти літаком до Брюсселю. Там нас до Ґенту забере братанєц. У Бельгії ми пробудемо ще три дні. Оля дуже хоче до Брюгге, а ще один день думаємо присвятити Антверпену і Рубенсу. Я там вже була, але Рубенса багато не буває))) Після цього всього марафону повертаємося в Україну через ту ж таки Варшаву. На все про все - 7 днів за кордоном і 8 днів відпустки)
Дуже хочемо на фьорди і в музей Мунка, хочемо подивитися на холодне море і подивитися на норвезькі гори.
Моя Норвегія звалилась на мене дуже неочікувано, і, сподіваюсь, мене не розчарує.
А як справи у вас?

@темы: ...висновків: життя минає..., подорожую

URL
воскресенье, 22 марта 2015
22:26

На Голосі країні Вакарчук так красиво дбає про Тіну Кароль, що в мене в голові складається пейрінг :)

@темы: музика

URL
пятница, 20 марта 2015
15:36

ПАЦАНИИИИИ!
Я через місяць їду в Норвегію!!!

@темы: ...висновків: життя минає..., дихаю, відчувати життя на дотик, подорожую

URL
вторник, 17 марта 2015
15:26

Двадцять три роки я жила з упевненням, що в Україні немає вартісного кіно.
Ну, не те, щоб зовсім немає, але в українського кінематографу так мало грошей і так багато проблем, що все прогресивне, красиве і вартісне знімається в гаражних умовах, і від того стає менш якісним - як мінімум з технічної точки зору. Фестивалі українського кіно проводились, і я навіть деякі з них відвідувала, але якось воно мені не йшло - було далеким і якимось незрозумілим.
Лише двічі яскраво спалахувало для мене - екранізацією "Украденого щастя" і "OrangeLove". Ці речі змусили мене тремтіти у свій час. Але ж то було уже так давно...
А за останні два роки стільки всього крутого зняли! Щемливий такий "Поводир" - для того, щоб потрапити на стрічку потрібно було брати квитки в кінотеатр сьогодні на завтра - я навіть не пам’ятаю, коли таке було востаннє. Жорстке, колюче таке "Плем’я" Слабошпицького - розмазало мене вчора, аж не могла зібрати думок до купи, не могла зрозуміти, де я і що відбувається.
У квітні виходить у прокат "Незламна". І це для мене теж дуже важливе кіно, бо воно про Другу світову, про ту війну, яку ми мусимо сприйняти як свою трагедію - а не як битву окупанта з окупантом. Я ще не знаю, що з цього вийде, але дуже хочеться, щоб вийшло красиво і болюче.



А ось кілька днів тому був презентований тізер до екранізації "Солодкої Дарусі", і це так сильно, що мурахи по всьому тілу, трем у руках і розпач, розпач, розпач - майже такий, який був при прочитанні.



а може ви ще щось цікаве хороше бачили? я впіймала хвилю)

@темы: ...висновків: життя минає..., відчувати життя на дотик, з Україною в серці

URL