Віці немає що роботи, Віка вирішила знову спробувати писати щоденник.
Дикий настрій. Дикущий. Хочеться сміятися сонцю і хочеться послати всіх під три чорти. Хочеться сидіти вдома і хочеться гуляти цілими днями Набережною. Хочеться лишитися в Києві і хочеться поїхати до Луцька. Бажань надто багато, вони надто різні. Я заплуталась.
Мені не пишеться. Зовсім.
Я мучаю фанф, пишу його мєдлєнна-мєдлєнна, російська опирається, я не можу її відчути повністю, не можу гратися нею, смакуючи слова, не можу розмазувати по піднебінню асонанси і алітерації. Але деколи щось вдається - майже так, як рідною. І це радує. Переглядаю фотки шотланських замків і думаю, що треба сьогодні дописати, все-таки, шматок "Путешествия...".
Я не можу вчитися. Навіть не так не можу, як не хочу - абсолютно забила на Академію, на диплом, на сесію, яка (обогі!) уже через два тижні.
Я слухаю Pink Floyd. Настрій.
Я заплющую очі і бачу брата. А вночі сниться бабушка. І я думаю, що самотність завжди гостріше відчувається навесні.

@музыка: Pink Floyd "The Wall"

@темы: музика, ...висновків: життя минає..., витинанки власних думок, дихаю, фанфи, обогі, я тоже це пишу