Сьогодні занесла кравчині льон і викрійку на сорочку. Ну, вона обмірює там все, а потім каже: "Гм, а Ви вишиваєте?" Ну да, кажу, вишиваю, давно уже. "Гм, - каже кравчиня, - а може, мені Вам роботу підкинути? Бо в мене часто замовлення бувають на вишиванки, а я вишивать не вмію"
От тепер сиджу і думаю - а треба воно мені чи ні? Колись давно-давно, після першої вишитої власноруч сорочки, я сказала, що ніколи не вишиватиму на продаж - надто багато душі, сил і часу ти вкладаєш у це, і гроші, які тобі за це платять, того не варті. А тепер-от задумалась. Зайві гроші ніколи не завадять.
Коротше, спочатку розберусь з Женьковою сорочкою, а тоді вже подивимось - буду я впрягатися у ще одну роботу, чи нє.
Ну і ще два слова. Наступних вихідних Оля їде до Дніпропетровська, а це значить, що квартира цілком і повністю моя. І так уже співпало, що саме на ті вихідні припадає наших з Женею півроку. Подумати тільки - цілих півроку разом. З одного боку, ніби й небагато, а з іншого - майже життя. Одне на двох. Я не перестаю дивуватись.
От тепер сиджу і думаю - а треба воно мені чи ні? Колись давно-давно, після першої вишитої власноруч сорочки, я сказала, що ніколи не вишиватиму на продаж - надто багато душі, сил і часу ти вкладаєш у це, і гроші, які тобі за це платять, того не варті. А тепер-от задумалась. Зайві гроші ніколи не завадять.
Коротше, спочатку розберусь з Женьковою сорочкою, а тоді вже подивимось - буду я впрягатися у ще одну роботу, чи нє.
Ну і ще два слова. Наступних вихідних Оля їде до Дніпропетровська, а це значить, що квартира цілком і повністю моя. І так уже співпало, що саме на ті вихідні припадає наших з Женею півроку. Подумати тільки - цілих півроку разом. З одного боку, ніби й небагато, а з іншого - майже життя. Одне на двох. Я не перестаю дивуватись.