Да, я знаю, що я вже всіх тут заїбала набридла зі своїми списками книг.
Але чомусь таки склала ще один - список моїх улюблених.
читать дальше
1. Антуан де Сент-Екзюпері, «Маленький принц» (Це потрібно читати хоча б для того, щоб згадати, що ти колись був маленьким. І щоб знову навчитися бачити баранця через стінки коробки. І щоб навчитися любити, бо без любові в цьому світі робити нічого)
2. Михайло Булгаков, «Майстер і Маргарита» (Цей роман рекомендують читати у 11 класі середньої школи, але особисто я його перечитувала чотири рази – у різному віці. І щоразу знаходила там для себе щось нове. Мені здається, я зараз пишу штампами, але що би там хто не казав – це одна з тих книг, які потрібно завчати напам’ять)
3. Михайло Булгаков, «Собаче серце»
4. Габріель Гарсія-Маркес, «Сто років самотності» (магічний реалізм, і мені здається, що він дуже багато кому не піде. А я читала з задоволенням у свій час)
5. Оскар Уальд, «Портрет Доріана Грея» (одна з найвідоміших притч Уальда, так вдало розрекламована кінематографом. Питання вибору власного шляху, питання ілюзії і обману, вічної молодості і вічної душі)
6. Еріх Марія-Ремарк, «На західному фронті без змін» (Я, власне, не люблю Ремарка. Я чесно прочитала доволі багато його романів – «Три товариші», «Тріумфальна арка», «Полюби ближнього свого», «Час жити й час помирати» - проте жоден з них не зачепив мене як оцей, перший, винесений ще зі шкільної програми зарубіжної літератури)
7. Іван Багряний, «Тигролови» (У цих героїв закохуєшся. Сильний і мужній чоловік, свободолюбива жінка, запаморочливе і якесь до болю справжнє кохання, історія про втечу, помсту й справедливість. Історія про те, як хочеться жити. Історія, на якій варто виховувати дітей)
8. Іван Багряний, «Огненне коло» (У свої 17 я так чітко бачила в цих героях себе, що хотілося плакати. Усім максималістам читати обов’язково)
9. Рей Бредбері, «451 за Фаренгейтом» (Щось у тому, як пише Бредбері, змушує читати його книги знову й знову. Я не є його шанувальницею, не дуже люблю інопланетних дискурсів, проте… Проте він пише просто про непросте. І після прочитання лишається щось таке тремтливо-ніжне в душі)
10. Рей Бредбері, «Усмішка» (Тому що я не хочу, щоб зникла краса)
11. Рей Бредбері, «Зелений ранок» (Тому що треба братися за справу, навіть якщо надія на успіх наймізерніша)
12. Михайло Коцюбинський, «Intermezzo» (Тому що кожному з нас, буває, потрібна пауза. Кожному, буває, потрібно побути з собою на самоті, і щоб навколо – тільки сонце, небо, трави й жайворонок десь у небі)
13. Джек Лондон, «Біле ікло»
14. Джордж Оруелл, «1984» (Я не знаю, чи знайду я коли-небудь книгу, яка вразила мене більше, ніж ця. Якщо і було щось, що перевернуло моє світобачення, то це саме те, що Big Brother is watching you)
15. Джордж Оруелл, «Ферма звірів» (Після «1984» - це дуже спрощена і дуже прозора річ. Можливо, саме з неї треба починати його читати)
16. Олдос Хакслі, «О дивний новий світ» (Набагато світліша й набагато більш позитивна річ. Світ капіталізму – от воно, твоє майбутнє. А чи, може, воно уже настало?)
17. Ентоні Берджес, «Механічний апельсин» (Твій вибір і твій саморозвиток. Те, що чого ти хочеш прийти і куди ти йдеш. Широко розплющені очі й чітке враження, що з кожною сторінкою хтось дуже боляче б’є кулаком точно в серце)
18. Микола Хвильовий, «Я (Романтика)» (Мабуть, найкращий твір української літератури)
19. Френсіс Скотт Фітцджеральд, «Великий Гетсбі» (П’янкі й хворобливі ритми джазу й похмільний стукіт серця на ранок – мабуть, головні мої асоціації з цим романом. Ні, я не дивилась останньої екранізації з Ді Капріо в головній ролі. І я щось навіть не дуже певна, чи хочу її дивитися. Я дуже люблю цей текст. Я навіть курсову роботу колись по двійництву персонажів Фітцджеральда)
20. Кен Кізі, «Політ над гніздом зозулі» (А це просто треба читати. А після прочитання у жодному разі не дивитися екранізації. Це одна з найкращих книжок світової літератури, і я не перебільшую. Тут все, що ти хочеш знати про свободу)
21. Віктор Гюго, «Собор Паризької Богоматері» (Я, взагалі, не дуже люблю епоху класичного романтизму, тим більше – романтизму французького. Але історія ця є настільки універсальною, що мені абстрагуватися від того світу було надзвичайно просто)
22. Ерленд Лу, «Наївний. Супер» (Читала її, коли мені було, здається, 17. Як мені, сімнадцятирічній, вдалося впізнавати у 25-річному герої-хлопцеві себе – досі для мене загадка. Але прочитаєш – і хоч не хоч, а складеш кілька списків)
23. Моріс Дрюон, цикл «Прокляті королі» (7 книг) (Мабуть, моя перша історична сага за життя. Історія середньовічної Франції як вона є. Королі як люди й люди як королі. Двірцеві інтриги, інтриги папського двору, любов і ненависть, секс і бюрократія, історія про те, як приймалися рішення й піднімалися повстання. Просто захоплива історія про те, якою була середньовічна Європа)
24. Джоан Роулінг, цикл «Гаррі Поттер» (7 книг) (Казка-не-для-дітей. А може, зовсім і не казка. ГАРРИ ПОТТЕР - это история о преодолении страхов,умении находить в себе силы не сдаваться и никогда не предавать друзей и тех,кого любишь.
СУМЕРКИ - это история о том,как важно иметь парня.(с.) Стивен Кинг)
25. Дж. Р. Р. Толкієн, цикл «Володар перснів» (3 книги) (Якось навіть не віриться, що й цю книгу, з якої так вдало зробили продукт масової культури, потрібно якось коментувати…)
26. Джордж Мартін, цикл «Пісня льоду й полум’я» (5 з 7 запланованих книг) (Якщо ви не читали Джорджа Мартіна, то ви точно нічого не знаєте про СЮЖЕТ)
27. Юрій Андрухович, «Дванадцять обручів» (Ця книга про гори, весну й любов. Ця книга пронизана поезією й вітром, пронизана Богданом-Ігорем Антоничем і міфом. Ця книга магічна, у ній стільки магії, що перехоплює подих. «Знаєш, у мені все завмирає, як подумаю, що того вечора я міг не дійти»)
28. Юрій Андрухович, «Таємниця» (Це автобіографія, і це, як на мене, найбільш точний показ радянської реальності. Але навряд ті, хто не читав жодної книги Андруховича, зацінять цей незовсім роман. А для мене він – рідніше нікуди)
29. Юрій Андрухович, «Московіада» (Саме так. І в «Молодий театр» на виставу сходіть обов’язково)
30. Юрій Винничук, «Танго смерті» (Вершина творчості старого пройдисвіта Винничука, як на мене. У цьому романі є все. Гумор, діалект, Львів, який хочеться любити, містика, еротика, історія, містифікаторство, мертві мови, пошуки себе у собі, пошуки себе минулого і погляд назад, на історію у дещо іншому світлі, ніж ми її звикли сприймати)
31. Володимир Набоков, «Лоліта» (Дівчинка-диявол, дівчинка-покарання, дівчинка-без-якої-не-хочеться-дихати. Дванадцятирічна дівчинка. Убить ее, как некоторые ожидали, я, конечно, не мог. Я, видите ли, любил ее. Это была любовь с первого взгляда, с последнего взгляда, с извечного взгляда (с.)
32. Клайв Льюїс, цикл «Хроніки Нарнії» (7 книг) (Це була перша книга, яку я «зачитала» - взяла у подруги й не віддала. Одна з найкращих фентезійних книг, як на мене)
33. Чарльз Діккенс, «Різдвяна пісня у прозі» (Тому що кожний, хто дивиться на себе зі сторони, робить для себе багато відкриттів)
34. Вільям Голдінг, «Володар мух» (Тому що треба знайти й приборкати Звіра в собі)
35. Патрік Зюскінд, «Запахи, або історія одного вбивці» (Тому що он больше не избегал оживленных дорог и городов, не делал обходов. У него был запах, он омел деньги, он верил в себя, и он торопился (с.)
36. Генріх Бель, «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» (Мабуть, найкраща антивоєнна книга, як на мене)
37. Йоганн Вольфганг фон Ґете, «Фауст»
38. Вільям Шекспір, «Сон літньої ночі»
39. Ільф і Петров, «12 стільців»
40. Ліна Костенко, «Маруся Чурай»
41. Мілан Кундера, «Невимовна легкість буття»
42. Мілан Кундера, «Вальс на прощання»
43. Мілан Кундера, «Безсмертя» (хоча я ще не впевнена щодо цього роману, не дочитала)
44. Стіг Ларсен, цикл «Міленіум» (3 книги)
45. Іван Франко, «Украдене щастя»
46. Камасутра (Навчитися коханню по книзі неможливо. Але це все одно потрібно читати всім.)
47. Микола Гоголь, цикл «Вечори на хуторі біля Диканьки»
48. Тарас Шевченко, «Гайдамаки»
49. Павло Загребельний, «Роксолана»
50. Леся Українка, «Лісова пісня»
51. Артур Конан Дойль, «Шерлок Холмс»: «Собака Баскервілів», «Скандал у Белгравії»
52. Володимир Яворівський, «Марія з полином в кінці століття»
53. Жан Ануй, «Коломба» (На «Голубку» в Молодий – терміново, терміново!!)
54. Пауло Коельо, «Вероніка вирішує померти» (Я довго думала, чи писати сюди Пауло Коельо. Я читала його в свої 14, і після того жодного разу не брала до рук, і здається мені, що зараз більшість того, що тоді так мені подобалось, видасться смішним і примітивним. Але… але я книга про жагу до життя, і щось таки в ній є)
55. Оксана Забужко, «Музей покинутих секретів»
Але чомусь таки склала ще один - список моїх улюблених.
читать дальше
1. Антуан де Сент-Екзюпері, «Маленький принц» (Це потрібно читати хоча б для того, щоб згадати, що ти колись був маленьким. І щоб знову навчитися бачити баранця через стінки коробки. І щоб навчитися любити, бо без любові в цьому світі робити нічого)
2. Михайло Булгаков, «Майстер і Маргарита» (Цей роман рекомендують читати у 11 класі середньої школи, але особисто я його перечитувала чотири рази – у різному віці. І щоразу знаходила там для себе щось нове. Мені здається, я зараз пишу штампами, але що би там хто не казав – це одна з тих книг, які потрібно завчати напам’ять)
3. Михайло Булгаков, «Собаче серце»
4. Габріель Гарсія-Маркес, «Сто років самотності» (магічний реалізм, і мені здається, що він дуже багато кому не піде. А я читала з задоволенням у свій час)
5. Оскар Уальд, «Портрет Доріана Грея» (одна з найвідоміших притч Уальда, так вдало розрекламована кінематографом. Питання вибору власного шляху, питання ілюзії і обману, вічної молодості і вічної душі)
6. Еріх Марія-Ремарк, «На західному фронті без змін» (Я, власне, не люблю Ремарка. Я чесно прочитала доволі багато його романів – «Три товариші», «Тріумфальна арка», «Полюби ближнього свого», «Час жити й час помирати» - проте жоден з них не зачепив мене як оцей, перший, винесений ще зі шкільної програми зарубіжної літератури)
7. Іван Багряний, «Тигролови» (У цих героїв закохуєшся. Сильний і мужній чоловік, свободолюбива жінка, запаморочливе і якесь до болю справжнє кохання, історія про втечу, помсту й справедливість. Історія про те, як хочеться жити. Історія, на якій варто виховувати дітей)
8. Іван Багряний, «Огненне коло» (У свої 17 я так чітко бачила в цих героях себе, що хотілося плакати. Усім максималістам читати обов’язково)
9. Рей Бредбері, «451 за Фаренгейтом» (Щось у тому, як пише Бредбері, змушує читати його книги знову й знову. Я не є його шанувальницею, не дуже люблю інопланетних дискурсів, проте… Проте він пише просто про непросте. І після прочитання лишається щось таке тремтливо-ніжне в душі)
10. Рей Бредбері, «Усмішка» (Тому що я не хочу, щоб зникла краса)
11. Рей Бредбері, «Зелений ранок» (Тому що треба братися за справу, навіть якщо надія на успіх наймізерніша)
12. Михайло Коцюбинський, «Intermezzo» (Тому що кожному з нас, буває, потрібна пауза. Кожному, буває, потрібно побути з собою на самоті, і щоб навколо – тільки сонце, небо, трави й жайворонок десь у небі)
13. Джек Лондон, «Біле ікло»
14. Джордж Оруелл, «1984» (Я не знаю, чи знайду я коли-небудь книгу, яка вразила мене більше, ніж ця. Якщо і було щось, що перевернуло моє світобачення, то це саме те, що Big Brother is watching you)
15. Джордж Оруелл, «Ферма звірів» (Після «1984» - це дуже спрощена і дуже прозора річ. Можливо, саме з неї треба починати його читати)
16. Олдос Хакслі, «О дивний новий світ» (Набагато світліша й набагато більш позитивна річ. Світ капіталізму – от воно, твоє майбутнє. А чи, може, воно уже настало?)
17. Ентоні Берджес, «Механічний апельсин» (Твій вибір і твій саморозвиток. Те, що чого ти хочеш прийти і куди ти йдеш. Широко розплющені очі й чітке враження, що з кожною сторінкою хтось дуже боляче б’є кулаком точно в серце)
18. Микола Хвильовий, «Я (Романтика)» (Мабуть, найкращий твір української літератури)
19. Френсіс Скотт Фітцджеральд, «Великий Гетсбі» (П’янкі й хворобливі ритми джазу й похмільний стукіт серця на ранок – мабуть, головні мої асоціації з цим романом. Ні, я не дивилась останньої екранізації з Ді Капріо в головній ролі. І я щось навіть не дуже певна, чи хочу її дивитися. Я дуже люблю цей текст. Я навіть курсову роботу колись по двійництву персонажів Фітцджеральда)
20. Кен Кізі, «Політ над гніздом зозулі» (А це просто треба читати. А після прочитання у жодному разі не дивитися екранізації. Це одна з найкращих книжок світової літератури, і я не перебільшую. Тут все, що ти хочеш знати про свободу)
21. Віктор Гюго, «Собор Паризької Богоматері» (Я, взагалі, не дуже люблю епоху класичного романтизму, тим більше – романтизму французького. Але історія ця є настільки універсальною, що мені абстрагуватися від того світу було надзвичайно просто)
22. Ерленд Лу, «Наївний. Супер» (Читала її, коли мені було, здається, 17. Як мені, сімнадцятирічній, вдалося впізнавати у 25-річному герої-хлопцеві себе – досі для мене загадка. Але прочитаєш – і хоч не хоч, а складеш кілька списків)
23. Моріс Дрюон, цикл «Прокляті королі» (7 книг) (Мабуть, моя перша історична сага за життя. Історія середньовічної Франції як вона є. Королі як люди й люди як королі. Двірцеві інтриги, інтриги папського двору, любов і ненависть, секс і бюрократія, історія про те, як приймалися рішення й піднімалися повстання. Просто захоплива історія про те, якою була середньовічна Європа)
24. Джоан Роулінг, цикл «Гаррі Поттер» (7 книг) (Казка-не-для-дітей. А може, зовсім і не казка. ГАРРИ ПОТТЕР - это история о преодолении страхов,умении находить в себе силы не сдаваться и никогда не предавать друзей и тех,кого любишь.
СУМЕРКИ - это история о том,как важно иметь парня.(с.) Стивен Кинг)
25. Дж. Р. Р. Толкієн, цикл «Володар перснів» (3 книги) (Якось навіть не віриться, що й цю книгу, з якої так вдало зробили продукт масової культури, потрібно якось коментувати…)
26. Джордж Мартін, цикл «Пісня льоду й полум’я» (5 з 7 запланованих книг) (Якщо ви не читали Джорджа Мартіна, то ви точно нічого не знаєте про СЮЖЕТ)
27. Юрій Андрухович, «Дванадцять обручів» (Ця книга про гори, весну й любов. Ця книга пронизана поезією й вітром, пронизана Богданом-Ігорем Антоничем і міфом. Ця книга магічна, у ній стільки магії, що перехоплює подих. «Знаєш, у мені все завмирає, як подумаю, що того вечора я міг не дійти»)
28. Юрій Андрухович, «Таємниця» (Це автобіографія, і це, як на мене, найбільш точний показ радянської реальності. Але навряд ті, хто не читав жодної книги Андруховича, зацінять цей незовсім роман. А для мене він – рідніше нікуди)
29. Юрій Андрухович, «Московіада» (Саме так. І в «Молодий театр» на виставу сходіть обов’язково)
30. Юрій Винничук, «Танго смерті» (Вершина творчості старого пройдисвіта Винничука, як на мене. У цьому романі є все. Гумор, діалект, Львів, який хочеться любити, містика, еротика, історія, містифікаторство, мертві мови, пошуки себе у собі, пошуки себе минулого і погляд назад, на історію у дещо іншому світлі, ніж ми її звикли сприймати)
31. Володимир Набоков, «Лоліта» (Дівчинка-диявол, дівчинка-покарання, дівчинка-без-якої-не-хочеться-дихати. Дванадцятирічна дівчинка. Убить ее, как некоторые ожидали, я, конечно, не мог. Я, видите ли, любил ее. Это была любовь с первого взгляда, с последнего взгляда, с извечного взгляда (с.)
32. Клайв Льюїс, цикл «Хроніки Нарнії» (7 книг) (Це була перша книга, яку я «зачитала» - взяла у подруги й не віддала. Одна з найкращих фентезійних книг, як на мене)
33. Чарльз Діккенс, «Різдвяна пісня у прозі» (Тому що кожний, хто дивиться на себе зі сторони, робить для себе багато відкриттів)
34. Вільям Голдінг, «Володар мух» (Тому що треба знайти й приборкати Звіра в собі)
35. Патрік Зюскінд, «Запахи, або історія одного вбивці» (Тому що он больше не избегал оживленных дорог и городов, не делал обходов. У него был запах, он омел деньги, он верил в себя, и он торопился (с.)
36. Генріх Бель, «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» (Мабуть, найкраща антивоєнна книга, як на мене)
37. Йоганн Вольфганг фон Ґете, «Фауст»
38. Вільям Шекспір, «Сон літньої ночі»
39. Ільф і Петров, «12 стільців»
40. Ліна Костенко, «Маруся Чурай»
41. Мілан Кундера, «Невимовна легкість буття»
42. Мілан Кундера, «Вальс на прощання»
43. Мілан Кундера, «Безсмертя» (хоча я ще не впевнена щодо цього роману, не дочитала)
44. Стіг Ларсен, цикл «Міленіум» (3 книги)
45. Іван Франко, «Украдене щастя»
46. Камасутра (Навчитися коханню по книзі неможливо. Але це все одно потрібно читати всім.)
47. Микола Гоголь, цикл «Вечори на хуторі біля Диканьки»
48. Тарас Шевченко, «Гайдамаки»
49. Павло Загребельний, «Роксолана»
50. Леся Українка, «Лісова пісня»
51. Артур Конан Дойль, «Шерлок Холмс»: «Собака Баскервілів», «Скандал у Белгравії»
52. Володимир Яворівський, «Марія з полином в кінці століття»
53. Жан Ануй, «Коломба» (На «Голубку» в Молодий – терміново, терміново!!)
54. Пауло Коельо, «Вероніка вирішує померти» (Я довго думала, чи писати сюди Пауло Коельо. Я читала його в свої 14, і після того жодного разу не брала до рук, і здається мені, що зараз більшість того, що тоді так мені подобалось, видасться смішним і примітивним. Але… але я книга про жагу до життя, і щось таки в ній є)
55. Оксана Забужко, «Музей покинутих секретів»
@темы: читаю
-
-
01.08.2013 в 22:30-
-
01.08.2013 в 22:59-
-
02.08.2013 в 10:15-
-
02.08.2013 в 12:42-
-
02.08.2013 в 23:10