Це диво, що ми пішли учора додому. Ми думали лишатися.
Одне з найстрашніших відчуттів - прокидатися опів на п’яту ранку від смс найкращого друга, який кричить про те, що на Майдані зараз б’ють людей.
Досі у вухах відлунює здивоване й нажахане "Что вы делаете?!" і розпачливе "За що?!"
Там били ваших друзів, ваших дітей, ваших дівчат. Ти і далі сидітимеш вдома?
Я стільки говорила про все це останній тиждень. Я стільки говорила про це сьогодні. Я більше не маю сил. Тому - без коментарів.





@темы: з Україною в серці