Така якась безтолкова поїздка до Луцька видалась.
Привіт, мені за неповних п’ять годин вставати, щоб гнати назад до Львова. У мене страшенно чомусь болить голова, і я якось дуже втомилась від метушні й нервів останніх двох днів. Це дуже дивно - зазвичай рідне місто умиротворює, підлаштовує під свій ритм, де нікуди не треба спішити й нічого, за великим рахунком, не треба робити. Зазвичай тут спокійно - а цього разу не склалося.
Перед очима все пливе. Я втомилась.
Я завтра приїду до Львова о дев’ятій ранку й завалюсь спати. Спатиму довго-довго-довго, і ніякий Тігра не зможе мене збудити.

@темы: ...висновків: життя минає..., опівнічне, подорожую